Четвер, 6 лютого 1873

Опівдні — в Монако. Великий день для мене, більший за перегони, бо герцог там буде і братиме участь у стрільбі, тоді як у перегонах він участі не бере, хоч і є комісаром.
Зроби, Господи, так, щоб він зі мною познайомився.
У всьому, що пишу, я намагаюся виправляти якомога більше — але не орфографію, це було б надто важко; я не виправляю — я помиляюся, висловлюю свої почуття й ледь виправляю помилки в місцях та особах.
Мій нинішній стиль не піднесений, але кілька місяців тому він був просто жахливий. Мої маленькі хитрощі й пояснення кумедні, і я від них червонію, але залишаю все як є.
Це важливий документ для літератури й для нащадків!
Коли я писала перші зошити, мені здавалося, що їх цитуватимуть як зразки в підручниках літератури. (Яке безглуздя!)
Прибувши на стрільбу, дізнаюся, що герцога поставили поза конкурсом. Ну от, знову його не побачу — мені не щастить.
Багато англійців, одягнених розкішно — у найбруднішому, картатому вбранні. На бароні Мерку були божественні сорочка й краватка — рожева сорочка. Як сумно, що я не побачила герцога! Я так цього прагнула, почала день чудово, але який сум увечері!
Увесь час його яхта ходила перед терасою стрільбища.
Трибуна нагадала мені баденську й ніццьку.
Господи, дай мені побачити герцога — благаю Тебе про це як про найвищу ласку — завтра на перегонах.

Примітки

Hors concours — «поза конкурсом», тобто без права змагатися за призи. Чому так сталося, Марі не пише. ↩