Неділя, 22 липня 1883

Учора ввечері я припекла собі груди, над правою груддю, у тому місці, де хвора легеня. Я нарешті на це наважилася, це буде жовта пляма на три-чотири місяці, але принаймні я не помру від сухот. Мені треба бути дуже сильною. А раптом цю таку гарну річ визнають за прісну? Чому? Весна, вечір, ніч, сон... Це завжди алегорії, чия пишність чи прісність цілком залежать від того, хто їх трактує. Тоді? Я повна сумнівів... Воно видається мені надто гарним, але... воно, може, надто гарне... Шаблон... А ще — яка ймовірність, що я ось так із натхнення зроблю річ колосальну, важку?.. Скажуть, що це не моє! Бо це буде гарно! Ну ж бо, я вмію рисувати, а більшість скульпторів не вміють, і вони дурні й без вигадки. Куди легше виліпити постать, ніж її намалювати. Труднощі в скульптурі починаються лише з таланту, та й там... Це парадокс. Легко ліпити звичайним робом. Та якщо можеш більше... Це вже не питання труднощів, а таланту й темпераменту. Ремесла я не знаю. Але я не робитиму граматичних помилок. А коли знаєш граматику, талант є чи його нема, навчитися можна лише граматики. Я ставлю постаті на дуже правильні місця, треба буде побачити, як я зумію виконати руку чи ногу... Це видається мені настільки завойованим містом, що мені здається, ніби не повірять... І який галас! Це не річ почуття, як «Святі жінки», які, на жаль, можуть пройти непоміченими, а це нав'яжеться всім, грубий успіх, який змусить звернути увагу на сентиментальні абстракції, як Навсікая чи «Святі жінки». Я бачу цей величезний галас, захочуть, щоб мене відрекомендували, як я, коли захоплююся людьми... Митці захочуть знати, хто це мені зробив. Не повірять. Хіба я не видаюся вам шаленою від певності? Ні, я мрію і ділюся з вами своїми мріяннями. Зрештою, інші могли б зробити такий самий великий твір і привернути увагу цим способом, так, але часто ті, хто міг би виконати, не можуть розщедритися, група з двох-трьох постатей коштує вже дуже дорого. Ті, хто думає зробити одну-єдину постать, непомітну, могли б привернути увагу великою композицією, але бракує грошей. А щоб статуя дала славу, треба, щоб вона була справді чудова. Мені здається, що я заздалегідь принижую, приписуючи успіх обсягові... А проте складати композицію — це теж щось. Ніхто не знає сюжету, і я нікому його не скажу із забобону. Я зроблю ескіз у натуральну величину й покажу його дуже просунутим. Ці тварюки, що займаються скульптурою вже десять років, не повірять. Нездари. Щоб приспати опік, я заснула цієї ночі з опієм, і весь ранок почувалася на межі зомління, а тепер це майже минуло, і я працюю над ескізом. Дивовижна, моя люба. Та, зрештою, якщо мені вдасться, моя біографія зробить так, що сила-силенна людей, усі пихаті, усі марнославні нездари вважатимуть, що просто мають свідомість свого генія. Але якщо я схиблю, який урок!! Розалі каже, що ошелешена, бачачи, що панна береться за такі штуки, перш ніж зробити бодай погруддя. Вона, може, й має рацію. Чи не божевільна я? Понеділок, 23 липня 1883 Уся в декорації, я бачу великі полотна, лавини людських тіл, фасади монументів із постатями й декоративними фантазіями. Тут — широке поле для моєї нестями до великого й прекрасного. Вавилонські речі, пісні Данте, перекладені на скульптуру. Юрми проклятих і хори янголів. Хто це зробив? Ніхто. Наша скульптура бідна, і якщо все вже зроблено в малярстві, то є чудове місце, яке можна посісти в різьбленні каменю. Це непридатне до застосування, бо куди ви хочете це поставити? З практичного погляду це божевілля, монументів, які треба прикрашати, більше нема. Але як це гарно! Ні, це справді гарно. Вівторок, 24 липня 1883 Це, може, й не гарно. Це, може, нездійсненне. Я не бачила такого в Салоні. Ні в музеях! Тоді? Це безглуздя? Уже кілька днів іде дощ, і, щоб не марнувати часу, я починаю портрет Діни. Архітектор приходить близько шостої, він приносить рисунок особняка, де запропонував мені зробити якусь дрібну декоративну скульптуру. Я погодилася б, якби це було значніше. Я й далі не жартую про Жюля, дуже вихваляю інших митців і навіть кажу без удавання, що відчуваю між Жюлем і мною неприязнь, природно, Еміль протестує, але я кажу — однаково, він мені неприємний. Приходила графиня Малевська, а також віконтеса де Жанзе, Гавіні, Лінзінген.