❦
Субота, 24 лютого 1883
Samedi 24 février 1883
Я не виходжу на прийом, дні довшають, і я можу малювати до пів на шосту.
Je n’assiste pas à la réception, les jours rallongent et je puis peindre jusqu’à cinq heures et demie.
Після того як маршальша Канробер минулої суботи завітала до моєї майстерні, мама лишила їй свої візитівки, і сьогодні вона приїхала з візитом у відповідь. Я в захваті.
Après que la maréchale Canrobert est venue l’autre samedi dans mon atelier, maman lui a laissé ses cartes et elle est venue lui rendre visite aujourd’hui. J’en suis enchantée.
Енгельгардти й Аґата на обіді.
Les Engelhardt et Agathe à dîner.
Ви ж знаєте, що я постійно поглинута думками про Бастьєн-Лепажа, я звикла вимовляти це імʼя; і уникаю вимовляти його при людях, наче я в чомусь винна. А коли про нього говорю, то з ніжною невимушеністю, яка видається мені природною з огляду на його талант, але яку могли б хибно витлумачити. Який жаль, Боже мій, що його брат... тобто що він не з тих, тобто, словом, що він не може приходити, як його брат. О! Якби ж він зволив, тобто й
Vous savez que je suis continuellement préoccupée de Bastien-Lepage, je me suis habituée à prononcer ce nom; et j’évite de le prononcer devant du monde comme si j’étais coupable. Et quand j’en parle c’est avec une tendre familiarité qui me paraît naturelle vu son talent mais qu’on pourrait mal interpréter. Quel dommage mon Dieu que son frère... c’est-à-dire que lui ne soit pas dans, c’est-à-dire enfin qu’il ne puisse pas venir comme son frère. Oh ! s’il voulait bien, c’est-à-dire et
Офелія? Боже мій, він має цілковиту рацію, тримаючи жінку на рік: коли тебе поглинає мистецтво, решта не повинна посідати забагато місця. Чому я уявила собі, що він дивився на мене очима, які... Того вечора в акварелістів? Гра світла чи кольору, що привернула очі маляра, — ось і все, найпевніше... Я й сама часто затримую погляд на людях, на речах, вивчаючи тони чи освітлення... Боже, які ж ми марнославні: я одразу запідозрила в ньому захват. Але ж чом би й ні? Бо на мені була проста сукня з мишасто-сірого оксамиту і дуже шляхетний, дуже вишуканий, дуже личний капелюшок?
Ophélie ? Mon Dieu il a bien raison d’avoir une femme à l’année, quand on est préoccupé de son art, le reste ne doit pas tenir trop de place. Pourquoi me suis-je figurée qu’il m’a regardée avec des yeux qui... L’autre soir aux aquarellistes ? Un effet de lumière ou de couleur qui a attiré les yeux du peintre, voilà tout probablement... Moi-même j’attache souvent mon regard à des gens, à des choses étudiant les tons, ou l’éclairage... Dieu que l’on est vaniteux, je me suis tout de suite mise à le soupçonner d’admiration. Mais, pourquoi pas ? Parce que j’avais une robe en velours souris unie, avec un chapeau très noble, très chic, très seyant ?
Його брат мною захоплюється — я не роблю дурниці думати «кохає», [Замазано: майже завжди стаєш смішним, коли гадаєш, ніби вгадуєш такі речі) — то чому б і йому мною не захоплюватися? Ось вам і міркування.
Son frère m’admire, Qe ne commets pas la bêtise de penser m’aime, [Mots noircis: on est presque toujours ridicule quand on pense deviner ces choses) pourquoi donc ne m’admirerait-il pas lui ? En voilà un raisonnement.
А що б я з нього зробила? Та друга. Як це ви не розумієте дружби? Ах! Я обожнювала б своїх славетних друзів, не лише з марнославства, а й зі смаку, заради їхніх чеснот, їхнього розуму, їхнього таланту, їхнього генія; це окрема порода: переступивши певну банальну золоту середину, опиняєшся в чистішій атмосфері, у колі обраних, де можна взятися за руки й закружляти в хороводі на честь... Що це я кажу? А те, що в Бастьєна справді чарівне обличчя. Його брат, дуже негарний, шкодить йому: нарізно їх плутають.
Et qu’en ferais-je ? Mais un ami. Comment vous ne comprenez pas l’amitié ? Ah ! moi j’adorerais mes amis célèbres, non seulement par vanité mais par goût, à cause de leurs qualités, de leur esprit, de leur talent, de leur génie; c’est une race à part, passé un certain juste milieu banal, on se retrouve dans une atmosphère plus pure, un cercle d’élus ou l’on peut se prendre par la main et danser une ronde en l’honneur... Qu’est-ce que je dis ? C’est que vraiment Bastien a une tête charmante. Son frère qui est très laid lui fait du tort, séparés on les confond.
Я дуже боюся, що моє малярство схоже на його... тільки без його достоїнств... я копіюю природу дуже щиро, знаю, але думаю про його малярство.
J’ai bien peur que ma peinture ressemble à la sienne... Moins les qualités... je copie la nature très sincèrement je sais, mais je pense à sa peinture.
А втім, обдарований митець, який буде щиро закоханий у природу й захоче її копіювати, завжди буде схожий на Бастьєна...
Du reste un artiste doué et qui sera sincèrement épris de la nature et qui voudra la copier ressemblera toujours à Bastien...
Якщо все піде добре, я скінчу за чотири-пʼять днів. Так, але...
Si ça marche bien j’aurai fini dans quatre ou cinq jours. Oui, mais...
Я хотіла б устигнути написати малу Перонне!!
Je voudrais avoir le temps de faire la petite Peyronney !!!
За дванадцять днів я зможу.
En douze jours je le pourrai.