❦
Четвер, 28 вересня 1882
Jeudi 28 septembre 1882
Я малюю свою Магдалину, поки Тоні приходить вибрати предмети з мого бюро для портрета. Його система, його мистецтво — нестерпні, це не мистецтво. Ремесла він вас навчить добре, але в усьому іншому його вплив руйнівний, тож я слухаю його лише в тому, що стосується учнівських речей. Та й не він навчить ремесла живописця. Його фактура суха, бліда й немічна, і коли він каже, що, тільки-но в мене буде розпочатий етюд, він покаже мені пензлем, по свіжій фактурі, як треба робити... Ах ні! Оце якраз і занапастило б мене відразу, хоча б через страх робити, як він.
Je dessine ma Madeleine pendant que Tony vient choisir les objets de mon bureau pour le portrait. Son système, son art est exaspérant, ce n’est pas de l’art. Il vous apprendra bien le métier mais pour le reste il est d’une influence dissolvante, aussi je ne l’écoute que pour ce qui est des choses d’élève. Ce n’est pas non plus lui qui apprendra le métier de peintre. Sa pâte est sèche et blafarde et débile et lorsqu’il vient dire que lorsque j’aurais une étude entrain il me montrera avec la brosse et dans la pâte toute fraîche, comment il faut faire... Ah non ! C’est ça qui me perdrait du coup, quand ce ne serait que par la peur de faire comme lui.
А так я завжди радитимуся з ним, та й із Жюліаном теж.
Autrement je le consulterai toujours et Julian aussi.
Я кажу йому, що більше не хочу робити свою картину, бо не почуваюся на силі, і він вважає це дуже розважливим, тим паче що замість готуватися до неї дуже розумними етюдами я ходила робити таємні етюди на Гранд-Жатт.
Je lui dis que je ne veux plus faire mon tableau ne me sentant pas de force, il trouve que c’est très sage d’autant plus qu’au lieu de m’y préparer par des études très sensées je suis allée faire des études clandestines à la Grande Jatte.
Він боїться, що та превелика праця, яку я на себе візьму, не дасть тих результатів, про які я мріяла. Він хоче, щоб я зосередилася й робила етюди вдома, окремі шматки, віддаючи все, що зможу.
Il craint que le très grand mal que je me donnerais ne donne pas des résultats que j’ai pu rêver. Il veut que je me concentre et que je fasse des études chez moi, des morceaux en donnant tout ce que je pourrai.
А я відповідаю йому, що це ні до чого не приведе, я не вмію писати, і що більше я бʼюся, то сухіше, то паперовіше, то тонше виходить. А щодо картини, то він дуже помиляється, гадаючи, що я зроблю її краще за кілька місяців; щодо рисунка, пози, компонування — то це ніколи не буде інакше, ніж зараз, картина готова, а щодо живопису — тут потрібне лише певне чуття, а воно не набувається; щодо того, щоб зробити гарний шмат живопису, то я цього ніколи не зможу, тож відмовитися робити її зараз, сподіваючись зробити краще згодом, — це все одно що відмовитися назавжди від цього жахливого мистецтва, що мучить я не кажу йому цього, бо мала б вигляд, ніби це через те, що він сказав про задум зробити картину. Але я виказую йому свою зневіру, а він каже, що це чудово, що він теж зазнавав такого відчаю, що бачив його в інших, що це доводить тощо, тощо. Зрештою, я з ним не згодна: якщо цієї картини не можна зробити, то портрет чи просту голову я зроблю ще гірше, бо там усе у виконанні, а ще гірше — будь-який сучасний сюжет. Без сюжету, без виразу.
Et je lui réponds que ça ne mènerait à rien, je ne peux pas peindre, plus je m’acharne plus c’est sec, plus c’est papier, plus c’est mince. Et pour le tableau il a bien tort de croire que je le ferai mieux quelques mois plus tard, pour ce qui est dessin, pose, arrangement ce ne sera jamais autre chose qu’en ce moment, le tableau est fait, quant à la peinture il ne faut là qu’un certain sentiment et ça ne s’acquiert pas, quant à faire un beau morceau de peinture je ne le pourrai jamais, de sorte que renoncer à le faire à présent, espérer faire mieux après autant vaut renoncer à jamais à cet art horrible qui martyrise je ne lui dis pas ça car j’aurais l’air venant de ce qu’il dit du projet de faire le tableau. Mais je lui exprime mon découragement et il dit que c’est excellent, qu’il a eu de ces désespoirs, qu’il en a vu chez d’autres, que ça prouve etc. etc. Enfin je suis en désaccord avec lui, si ce tableau ne peut se faire, je ferai bien moins encore un portrait ou une simple tête parce que là tout est dans l’exécution, bien moins n’importe quel sujet moderne. Sans sujet, sans expression.
Робіть етюди, учіться писати. Та коли я цього ніколи не зможу!
Faites des études, apprenez à peindre. Mais puisque je ne le pourrai jamais !
Брезло за три роки писала так, що цей самий орлеаніст заохочував її виставлятися, це було 1879 року. Він наводить мені всі відомі імена тих, кому, за його словами, знадобилося сім, вісім, десять і пʼятнадцять років... Мені байдуже.
Breslau au bout [de] trois ans peignait de façon à ce que ce même orléaniste l’a encouragée à exposer, c’était en 1879. Il me cite tous les noms connus qui selon lui ont mis, sept, huit, dix et quinze ans... Je m’en moque.
Ось уже майже чотири роки... Зрештою, за кількістю років я там, де була Брезло у 1880-му, на її другому Салоні, де її розмістили в зовнішній галереї, яку Вольф назвав Моргом.
Voilà près de quatre ans... Enfin j’en suis comme nombre d’années au point ou était Breslau en 1880, à son deuxième Salon où elle a été placée dans la galerie extérieure, ce que Wolff a appelé la Morgue.
А Бастьєн тоді сказав, що в її портреті не було нічого, тільки в маленькій картині, розміщеній у тому ж Морзі, було, може, щось.
Et Bastien a alors dit que dans son portrait il n’y avait rien, seulement dans le petit tableau placé dans la même Morgue il y avait quelque chose peut-être.
Отже, це було не дуже сильно. Що ж, математично я на тому самому місці. Я не хочу йти швидше за неї. Але я не вважаю себе рівною їй за силою, тобто й сама не знаю, вона тоді ще не важилася на пленери. Я все повторюю те саме. Я в розпачі... Я б добре зіграла якусь трагічну роль, таку собі імпровізацію; я почуваюся на висоті серед снігової пустелі, усе біле, усе порожнє, усе холодне.
Donc ce n’était pas bien fort. Eh bien mathématiquement je suis au même point. Je ne désire pas aller plus vite qu’elle. Mais je ne me crois pas de sa force, c’est-à-dire que je n’en sais rien, elle ne risquait pas des plein air en ce moment encore. Je redis toujours la même chose. Je suis désespérée... Je jouerai bien quelque rôle tragique, une sorte d’improvisation, je me sens sur une hauteur au milieu d’un désert de neige, tout est blanc, tout est vide, tout est froid.
Усвідомлювати — це жахливо! Ось до чого мене привели пʼять років праці, і нічиєї провини в цьому немає... Якби йшлося про те, щоб... мучитися, як я, аби досягти свого, це було б надто легко. Тоні все повторює, що я навдивовижу обдарована, що в мене надзвичайні здібності, але що мені бракує послідовності в роботі і що я нервуюся, бажаючи йти швидше, ніж це можливо. Та ні ж бо, адже я малюю вже чотири роки. І... І більше нема чого сказати...
Se rendre compte, c’est horrible ! Voilà où m’ont mené cinq ans de travail et il n’y a de la faute de personne... S’il s’agissait de... se tracasser comme moi pour arriver, ce serait trop facile. Tony répète toujours que je suis admirablement douée, que j’ai des dispositions extraordinaires mais que je n’ai pas assez de suite dans le travail et que je m’énerve en voulant aller plus vite que ce n’est possible. Mais non puisque voilà quatre ans que je peins. Et... Et il n’y a plus rien à dire...
Ніхто не винен у тому, що я — геній, уражений нездатністю.
Personne n’est coupable de ce que je sois un génie frappé d’incapacité.
Я побачуся з Жюліаном... Зрештою, він пристане на мою думку не для того, щоб мені догодити, а тому, що я переконлива; коли я беруся щось доводити, то з таким запалом, що зі мною погоджуються, і я сама ж і впіймана, бо дуже часто мені хотілося б, щоб мене заспокоїли.
Je verrai Julian... Du reste il sera de mon avis non pour me plaire mais parce que je suis persuasive, lorsque je me mets à prouver, c’est avec un tel feu que l’on dit comme moi et je suis bien attrapée car bien souvent je voudrais être rassurée.
Тоні... Ось уже три роки він мене заспокоює, але якщо я наполягатиму... Я вже бачу ту мить, коли він скаже мені, що я маю рацію і що мені краще зайнятися чимось іншим. І ото буде гримаса!
Tony... Voilà trois ans qu’il me rassure mais si je persiste... Je vois le moment ou il me dira que j’ai raison et que je ferai mieux de faire autre chose. Et qui fera une tête alors !
Зрештою, я спробую зробити цю картину, і якщо вона не вдасться, то краще вже провалити її, ніж щось інше... У портреті, у картині на виконання ніщо мене не врятує, тоді як тут... Мені й справді треба на цьому наполягти, бо ж зрештою орлеаніст, який дає мені поради, каже, що, коли я відмовлюся, це буде велика тривога, якої він позбудеться. Бо ж він дурень! Хіба не він радив мені робити її в майстерні, переписуючи етюди, зроблені надворі, тобто розводячи краплини вина у цеберках води. Це його живопис, це його мистецтво, ось чому його картини бліді, правильні й нудні до... Та краще вже піти позувати для портрета Амелі...
Enfin je vais essayer de le faire ce tableau et si c’est raté j’aime mieux rater cela qu’autre chose... Dans un portrait, dans un tableau d’exécution rien ne me sauvera tandis que là... Il faut vraiment que j’y tienne car enfin l’orléaniste qui me donne des conseils dit que si je renonce ce sera une grande inquiétude dont il sera débarrassé. Parce que c’est une bête ! Ne m’a-t-il pas conseillé de le faire dans mon atelier en recopiant des études du dehors, c’est-à-dire en délayant des gouttes de vin dans des baquets d’eau. C’est sa peinture, c’est son art, c’est pourquoi ses tableaux sont pâles, correctes et embêtants à... Aller se faire portraiturer par Amélie...