❦
Четвер, 18 травня 1882
І ось мама отримує листа від Соутцо, в якому той пише, що не наважується зʼявитися сам і благає сказати йому, хто міг вигадати, ніби він щось казав. Чотири сторінки дуже відвертого тексту, де він украй обурений тим, що його мають за наклепника, — він, такий нам відданий, тощо, тощо.Voilà que maman reçoit une lettre de Soutzo qui dit qu’il n’ose pas se présenter lui-même, et qu’il supplie de lui dire qui a pu inventer qu’il a dit quoique ce soit. Quatre pages très franches où il est très indigné de passer pour un calomniateur, lui qui nous est si dévoué etc. etc.
А ви ж знаєте, що це Божидар і княгиня казали таке, ба навіть стверджували, ніби не приходили сюди цілий рік через те, що сюди вчащала «ця свиня» Соутцо. Ще в Ніцці Божидар усе це мені переказував. І ось Соутцо повернувся, а Божидар, Алексіс та їхня мати в найкращих із ним стосунках. Алексіс навіть сказав, що гадав, ніби Соутцо лихословив, але що це неправда.
Or vous savez que c’est Bojidar et la princese qui ont dit cela et même ils ont prétendu qu’ils n’étaient pas venus pendant un an ici parce que « ce cochon » de Soutzo venait. Encore à Nice Bojidar m’a répété tout cela. Et voilà Soutzo de retour et Bojidar et Alexis et leur mère qui sont au mieux avec lui. Alexis a même dit qu’il avait cru que Soutzo avait médit mais que ce n’est pas vrai.
А Божидар нічого не каже — він-бо з такою наполегливістю запевняв, присягаючись, що змушений буде розбити голову цьому Соутцо, якщо його зустріне.
Bojidar lui ne dit rien, il a affirmé avec tant d’insistance, jurant qu’il serait obligé de casser la tête à ce Soutzo s’il le rencontrait.
Уже й не знаю, як він із цього викрутиться.
Je ne sais plus comment il va se tirer d’affaire.
А втім, нахабство в цих Караджорджевичів неймовірне; вельми обтяжливі люди зі своїми словʼянськими звичаями, — хоча я ще й обмовляю цих бідних словʼян; ці Караджорджевичі дуже небезпечні, вони з усього здіймають бучу, і щодня чуєш, як вони кажуть, що той чи той у них щось украв чи виманив, або що... Одне слово, страхіття, а за тиждень знову падають в обійми цих негідників і злодіїв. На селі чи коли треба влаштувати або перевезти майстерню Божидар незамінний, але в усьому іншому! Добре, що Соутцо нецікавий, але якби всі ці плітки звели на когось чарівного, це було б серйозніше. Їх так легко розбити вщент цією історією із Соутцо, що мені страшенно ніяково про це з ними говорити, і я мовчу. Божидар учора тут обідав, наче нічого й не сталося.
Du reste ils ont un toupet monstre ces Karageorgevitch; des gens bien embêtants avec leurs mœurs slaves et encore je calomnie ces pauvres Slaves; ces Karageorgevitch sont très dangereux, ils font des histoires de tout et tous les jours on les entend dire qu’un tel leur a volé ou escroqué telle ou telle chose ou bien que... Enfin des choses monstrueuses et huit jours après, ils retombent dans les bras de ces infâmes et de ces voleurs. A la campagne ou pour installer ou déménager un atelier Bojidar est précieux mais autrement ! C’est heureux que Soutzo ne soit pas intéressant mais si on avait fait tous ces potins pour quelqu’un de charmant, ce serait plus grave. Il est si facile de les pulvériser avec le Soutzo que je suis horriblement gênée pour leur en parler et que je ne dis rien. Bojidar a dîné hier ici comme si de rien n’était.
А сьогодні ми зустріли Соутцо, оглядаючи помешкання поряд із княгининим. Ми поговорили з ним про його листа й про всі ці підступи; він був дуже схвильований і затинався, а княгиня благословляла нас зі свого балкона, мов навіжена стара.
Et aujourd’hui nous avons rencontré Soutzo en visitant un appartement à côté de la princesse. Nous lui avons parlé de sa lettre et de ces tripotages, il était très ému et bégayait et la princesse nous bénissait de son balcon de vieille toquée.
Бастьєн-Лепаж — перший, найчарівніший, найсильніший, найсправжніший митець нашої доби... Він і Сен-Марсо.
Bastien-Lepage est le premier, le plus charmant, le plus fort, le plus véritable artiste de notre époque... Saint Marceaux et lui.
Мабуть, я лиха, але не приховую: мені полегшало, коли я побачила, що «Рибачка» Брезло така посередня.
Faut-il que je sois mauvaise mais je ne vous cache pas que je suis soulagée de voir la pêcheuse de Breslau si médiocre.
Гірше за посередню. Погано скомпонована, погано лягла на полотно, на вигляд метушлива й гнітюча, з відразливими барвами. Одне слово, наче це моє власне, — таку саму відразу я відчуваю перед своїми картинами.
Pis que médiocre. C’est mal posé, c’est mal en toile, c’est d’un aspect tracassé et pénible, d’une couleur repoussante. Enfin, c’est comme si c’était de moi, j’éprouve la même aversion devant mes peintures.