Неділя, 12 червня 1881

Я почала писати селянку в натуральну величину: вона стоїть, спершись на тин, сплетений із сухого галуззя, наче кошик. На землю поклали соломи й дощок, щоб уберегти мене від вогкості, і поставили там невеликий пересувний павільйон із двох кімнаток, тож мені чудово.