❦
Понеділок, 9 серпня 1880
Lundi 9 août 1880
Там, угорі, там, угорі на горі,
Là-haut, là-haut sur la montagne,
Ви ж бачите отой прекрасний замок.
Vous voyez bien ce beau castel.
А в мене... лишилися хіба що в Іспанії.
Moi... je n’en ai plus qu’en Espagne.
Я на третьому поверсі готелю.
Je suis au troisième à l’hôtel.
Ось що змушує мене піднятися течією мого блаженного існування аж до року Божого 1875-го, а тоді я знову спускаюся до моєї зустрічі з Дивовижним торік у пані де Лессепс, і цей другий спогад видається мені чимось зворушливим. Бог знає чому! Потім цілком природно я доходжу до маленьких Одіффре, а тоді ще природніше з того лютую.
Voilà qui me fait remonter le cours de ma bienheureuse existence jusqu’en l’an de grâce 1875 et je redescends ensuite jusqu’à ma rencontre avec le Surprenant l’année dernière chez Mme de Lesseps et ce second souvenir m’apparaît comme quelque chose de touchant. Dieu sait pourquoi ! Puis tout naturellement j’en viens aux petites Audiffret, puis encore plus naturellement j’en rage.
Хто колись дізнається про всі мої злигодні!!
Qui saura jamais toutes mes misères !!
Я бачила Дивовижного з молодою жінкою, що вчепилася йому в руку, на мить я подумала, що то його дружина, і визнаю, що це мене аж ніяк не тішило.
Je voyais le Surprenant avec une jeune femme accrochée à sa main, j’ai cru un instant que c’était sa femme et j’avoue que cela ne m’enthousiasmait guère.
— Хто ця молода особа? — спитала я в нього.
- Qui est cette jeune personne ? lui demandai-je.
— Та це ж моя сестра.
- Mais c’est ma sœur.
А я не наважилася попросити його познайомити мене з нею!
Et je n’ai pas osé lui dire de me faire faire sa connaissance !
Ці дві панни мають дар будити всі мої домагання... і шалену лють — хоч мармур гризи.
Ces deux jeunes filles ont le don de réveiller toutes mes revendications... et une rage folle à mordre du marbre.