❦
Вівторок, 8 червня 1880
Mardi 8 juin 1880
Соутцо вчора ввечері спробував мене магнетизувати, і я майже заснула чи радше заціпеніла під його поглядом; це приємне відчуття, і боюся, що сам він не вельми магнетичний. Закоханий молодик, що втуплює очі у ваші й щоразу, коли тітка виходить, бере вас за руку. Ви дозволяєте йому це під приводом, ніби ви спите, і цей привід дозволяє вам також кидати на нього наймлосніші, найбільш... непристойні у світі погляди. А проте ні, у його погляді таки є магнетизм, того вечора він уже збентежив мене, дивлячись зблизька...
Soutzo a essayé de me magnétiser hier soir et je me suis presque endormie ou plutôt engourdie sous ses yeux; c’est une sensation agréable et je le crains peu magnétique. Un jeune homme amoureux qui fixe ses yeux sur les vôtres et à chaque sortie de la tante vous prend la main. Vous le laissez faire sous prétexte que vous êtes endormie, ce prétexte là vous permet aussi de lui faire les yeux les plus langoureux, les plus... indécents du monde. Pourtant si, il a du magnétisme dans le regard, l’autre soir déjà il m’a troublée en me fixant de près...
Я дала йому читати «Беатрису» Бальзака, тітка і я сиділи, а він — біля наших ніг, але він не може читати цього серйозно. Він не розуміє Бальзака. Не думаю, що він читав хоч щось після того, як скінчив колеж. Ні, ще не його душі судилося стати сестрою моїй; ця спорідненість душ скидається на роман, на цитований уривок, на манірність — а проте це найсерйозніша річ на світі...
Je lui ai fait lire Béatrix de Balzac, ma tante et moi assises et lui à nos pieds, mais il ne peut pas lire cela sérieusement. Il ne comprend pas Balzac. Je ne crois pas qu’il ait lu quoique ce soit après sa sortie de collège. Non, ce n’est pas encore son âme qui sera ma sœur de la mienne, ça a l’air d’un roman, d’un passage cité, d’une affeterie cette parenté des âmes et pourtant c’est tout ce qu’il y a de plus sérieux au monde...
Хіба ж я можу гомоніти з цим хлопцем? Та ні. Я можу жартувати, питати його, що він поробляв, нагадувати йому шкільні роки, кепкувати з нього, не надто зло, і дуже мило казати йому, що він дурний. Ми можемо навіть змовитися, щоб насміхатися з інших, чи то через те, що вони дурні, чи то що ми маємо ключ до якогось жарту; та звідси до справжнього порозуміння — далеко, гай-гай!
Est-ce que je puis causer avec ce garçon ? Mais non. Je puis plaisanter, lui demander ce qu’il a fait, lui rappeler ces classes, lui faire des blagues, pas trop méchantes, et lui dire très gentiment qu’il est bête. Nous pouvons même nous entendre pour nous moquer des autres, soit qu’ils soient stupides, soit que nous ayons la clef de quelque plaisanterie; mais de là à une entente réelle il y a loin hélas !
— Чи гадаєте ви, — кажу я йому, — що я не була б рада вас покохати? Це поклало б край багатьом речам... та хіба ж цьому накажеш!
- Croyez-vous, lui dis-je, que je ne serais pas charmée de vous aimer ? Cela couperait court à bien des choses... mais est- ce que ça ce commande !
Він гадає, що я жартую... та й справді він цілком може повірити, ніби я його трохи кохаю: учора ввечері цей магнетизм, та ще й мій стражденний вигляд, що його надавав мені біль у горлі... могли навіяти думку про якусь ніжність.
Il croît que je plaisante... en effet il peut bien croire que je l’aime, un peu, hier soir ce magnétisme et puis mon petit air souffrant que me donnait mon mal de gorge... ont pu faire croire à quelque tendresse.
Оскільки цього вечора він вечеряв у місті, то зайшов сюди ще перед вечерею; я привіталася й пішла вдягатися на вечерю, лишивши його грати й піти. Водзінський прийшов увечері.
Dînant en ville ce soir il est venu ici avant dîner, j’ai dit bonjour et me suis en allée m’habiller pour dîner le laissant jouer et s’en aller. Wodzinski est venu le soir.
У мене пропав голос, болить так, що не можу як слід розтулити рота, і безперервний кашель.
J’ai une extinction de voix et mal au point de ne pouvoir bien ouvrir la bouche et une toux continuelle.