❦
Середа, 18 вересня 1878
Mercredi, 18 septembre 1878
Мені снилися коти й змії, а за обідом я перекинула сільничку. Від цього мені геть лячно. Що ж зі мною станеться? І ще ліве вухо горить.
J’ai rêvé de chats et de serpents et j’ai renversé une salière à déjeuner. Ce qui me rend toute peureuse. Que va-t-il donc m’arriver ? Et mon oreille gauche qui brûle.
Про знаменитий букет, піднесений Попольові1, не згадав жодний часопис — «Ле Пеї» один прославив свого патрона. Тепер Ґамбетта подорожує, і його вітають як тріумфатора; Пополь робить дурницю, присвячуючи цілі статті глузуванням, що хоч і дотепні, але заяложені; [Три рядки закреслено, надає їм досить гострого присмаку] і нагадують безсилу заздрість, а тому — смішні. Він чинить не до вподоби — ні, не моїм бажанням, а моїм побоюванням.
On n’a pas parlé du fameux bouquet offert à Popaul, dans aucun journal, « Le Pays » seul a fait la glorification de son patron. Maintenant Gambetta est en voyage et on l’accueille en triomphateur, Popaul commet la bêtise de consacrer des articles entiers à des moqueries qui sont amusantes quoiqu’usées; [trois lignes cancellées, leur donne un tour assez piquant] et ressemblent à des jalousies impuissantes et par conséquent ridicules. Il ne marche pas au gré, non pas de mes désirs, mais de mes appréhensions.
Ніс не перестає свербіти — значить, знову дізнаюся про чиюсь смерть.
Le nez ne cesse de me démanger, encore une mort que je vais apprendre.
Примітки
«Пополь» — зменшувальна форма імені Поля де Кассаньяка, якою його називає Марі. ↩