❦
Четвер, 18 жовтня 1877
Jeudi 18 octobre 1877
Мій академічний рисунок так сподобався Жюліану — і не Жуллʼєну, а Жюліану, — що він сказав: це цілком дивовижно, надзвичайно і неймовірно для початківки.
Mon académie a semblé si bien à Julian et non pas Jullien, qu’il a dit que c’était tout à fait étonnant, extraordinaire et prodigieux pour une commençante.
— Ну погляньте, хіба це не дивовижно: тут є площини, і торс непоганий, і пропорції витримані, — справді, для початківки...
- Mais voyez-donc si ce n’est pas étonnant, il y a des plans et le torse n’est pas mal et c’est bien proportionné, vraiment pour une commençante...
Усі учениці встали і підійшли подивитися на мій малюнок, а я тим часом червоніла.
Toutes les élèves se levèrent et vinrent voir mon dessin pendant que je rougissais.
Боже! як я рада.
Dieu ! que je suis contente.
Вечірній академічний рисунок вийшов таким поганим, що пан Жюліан порадив мені його переробити.
L’académie du soir a été si mauvaise que M. Julian m’a conseillé de la refaire.
Я перестаралася і сьогодні ввечері його зіпсувала, а позавчора він був непоганий.
Voulant trop bien faire je l’ai gâtée ce soir, avant-hier elle n’était pas mal.
У Брезло1, подруги Шеппі, є щось невловно схоже на Олександра, — що мене дуже дивує, коли йдеться про швейцарку.
Breslau, l’amie de Schaeppi a je ne sais quoi d’Alexandre, ce qui m’étonne bien de la part d’une Suissesse.
Примітки
Луїза Брезло (1856–1927) — швейцарська художниця, Маріїна однокурсниця й суперниця в Академії Жюліана. ↩