Вівторок, 12 грудня 1876

навскосиnote de Marie en travers de la page de titre du Livre 68
23 травня 1875
Пекло обожнювали б, якби там стояла така гарна погода, як у Ніцці. Я цілий ранок гуляла з мамою, дихаючи на повні груди. Ми зайшли на «Skating-rink», де я вчора звеліла приготувати мені сезонний абонемент.
— Проста формальність, каже касир, досить лише, щоб вас рекомендував котрийсь член Клубу, але оскільки сьогодні пополудні зарезервовано для членів, ви не можете бути присутні.
Мені дуже прикро, мадемуазель, це тільки на сьогодні; завтра ви назвете мені члена, когось зі своїх знайомих. Проста формальність.
Я повернулася й, замість зчиняти сцену, взялася малювати.
Найогидніше те, що касир мене знає, і, оскільки я вже не повернуся, він подумає, що це правда!
Була в мене хвилина такого відчаю… що я б вийшла за Одіффре; краще пояснити свою пригніченість я не вмію.
Я не перемовилася зі своїми ані словом, мовби бачила чужих людей. Просили в мене грошей — я відмовила, як і в усьому, без розбору.
Пані Цурмюллен, Пелікан, Бруссе, Антонова не мали щастя мене бачити.
Навіщо вони мені? Ні втіхи, ні користі. Ну то к бісу їх! Я їм теж ні до чого.
Не розумію, як я могла піти на «Skating-rink».
Просто я вічно забуваю.
Та я собою задоволена — я не ревіла, й очі мої сухі. Хіба що трохи гарячки, але дарма!
Лист пані Говард, відмова на запрошення до Клубу, Одіффре і все інше промайнуло мені перед очима, мов криваві докори.
Я знесилена! І хочу спитати їх усіх, яким правом вони мене ображають!!
Якби не цей портрет, що я пообіцяла (сама собі) докінчити, поїхала б завтра.
Ах! Як я страждаю, Боже мій, як я страждаю — а вже й не плачу.

Примітки

В оригіналі італійською: «che» [sic] (замість фр. que). ↩
«Skating-rink» (англ.) — роликова ковзанка, модний розважальний заклад 1870-х років. ↩