❦
Понеділок, 17 квітня
Lundi, 17 avril
Ось і великий день. О пів на третю — музичний ранок у пані Конті Дамро й пана Лосселя. Виконавці — учні, а публіка — батьки й друзі.
Voilà le grand jour. A deux heures et demie matinée chez Mme Conti Damoreau et M. Laussel. Les artistes sont les élèves et le public les parents et amis.
Я займалася півтори години напамʼять, водночас читаючи «Даму де Монсоро». Я ніколи не роблю чогось одного за раз, тож вважаю себе добре підготованою й сподіваюся, що не злякаюся (сукня «Ерцгерцогиня», капелюх а-ля Ватто, гарно), тітка при повному вбранні, Діна й Коліньйон, — у цьому костюмі й цьому капелюсі, таких свіжих, таких простих, таких веселих, з молодим і задоволеним обличчям, я почувалася зовсім легкою й жвавою.
J’ai travaillé une heure et demie par cœur tout en lisant « La Dame de Monsoreau ». Je ne fais jamais une seule chose à la fois, je me crois donc bien préparée et espère ne pas avoir peur (robe Archiduc, chapeau Watteau, bien), ma tante en toilette, Dina et Collignon, avec ce costume et ce chapeau si frais si simples, si riants, avec une face jeune et satisfaite, je me sentais toute légère et tout allègre.
Коли ми йдемо Прогулянкою, мене обурюють манери Одіффера й сіроокого італійця: вони сиділи на лавці, коли ми проходили, італієць підвівся, а Селюк лишився сидіти, але обидва дивилися на мене, аж очі собі видивляли, а малий ніццянець — просто в очі, і, дивлячись, сміявся до італійця.
En passant par la Promenade je suis scandalisée des manières d’Audiffer et de l’Italien aux yeux gris, ils étaient sur un banc, à notre passage ce dernier se lève et le Paysan reste assis mais tous deux me regardaient à se crever les yeux et le petit Niçois droit dans les yeux et tout en regardant riait à l’Italien.
Я хапаю тітку за руку, ще палкіше благаючи її не рухатися, щоб її голова опинилася між тими двома пройдисвітами й мною й вони не могли мене бачити, бо, хоч і обурювалася, я всміхалася. Діна просто зареготала, і її помітили, цю дівку із самого сала.
Je prends vivement ma tante par la main en la priant plus vivement encore de ne plus bouger afin que ces deux marauds aient sa tête entre eux et moi et ne puissent me voir car tout en m’indignant je souriais. Dina se mit simplement à rire, et elle a été vue, cette fille faite de lard.
Які ж усі ці люди в Лосселя бридкі й погано вдягнені попри всю свою елегантність. А проте є одна незручність у тому, щоб бути отак найкращою: ці вертихвістки мені заздрять.
Que tous ces gens chez Laussel sont vilains et mal mis avec leur élégance. Cependant il y a un inconvénient à être ainsi la meilleure, ces coquines m’envient.
Я це розумію, я й сама заздрісна.
Je comprends cela, je suis envieuse.
Урочистість починається з нашої увертюри до «Оберона». Лоссель блідий. Щодо мене, я не роблю жодної помилки й нітрохи не боюся, навпаки. Шкодую тільки, що граю таку бридку... пʼєсу. Нам аплодують, і, гадаю, ми заслужили оплески, бо, окрім Гелени Говард, ми всі вперше грали пʼєсу на вісім рук та ще й на людях.
Par notre ouverture d’ »Obéron » commence la solennité. Laussel est pâle. Pour ma part je ne fais pas une faute et n’ai pas peur du tout, au contraire. Je regrette seulement de jouer un si vilain... morceau. On applaudi et je crois que nous avons mérité les applaudissements, car, excepté Hélène Howard, nous jouions toutes pour la première fois un morceau à huit mains et devant du monde.
Діна й Коліньйон тремтіли за мене. Скінчивши й повернувшись на своє місце під оплески, я почувалася такою сміливою, що зіграла б і перед тисячею людей, такою задоволеною й легкою, що хотіла підкорити світ.
Dina et Collignon tremblaient pour moi. Ayant fini et regagné ma place au milieu des applaudissements je me sentais si courageuse que je jouerais devant mille personnes et si satisfaite et légère que je voulais conquérir le monde.
Тітка не казала ні слова, але я знала, що вона задоволена, надто коли Гелена й Ліза, граючи разом, заплуталися, наробили ляпів, а потім спинилися, зніяковілі.
Ma tante ne disait mot mais je la savais contente, surtout quand Hélène et Lise jouant ensemble s’embrouillèrent, firent des pâtés puis s’arrêtèrent confuses.
А втім, це тривало лише мить, бо вони знову заграли й дійшли до кінця, посередньо. Пʼєса була важка. Потім учениці пані Дамро співали препогано, голосу немає, зате метода непогана. Наприкінці ще дві пари панянок зіграли «Грот Фінгала», ще один хор — і це все. Тоді всі підвелися й попросили, щоб зіграли й викладачі. Накривлявшись досхочу, Лоссель і Дамро зіграли на двох роялях увертюру до «Тангейзера», здається, а потім пані заспівала.
Cependant ce ne dura qu’un moment et aussi elles reprirent et allèrent jusqu’au bout et médiocrement. Le morceau était difficile. Puis les élèves de Mme Damoreau ont chanté vilainement, pas une voix mais une bonne méthode cependant. [Rayé A la fin] deux autres paires de demoiselles jouèrent « La Grotte de Fingal », encore un chœur et c’est tout. Alors tout le monde se leva et demanda un morceau de professeurs. Après avoir fait bien des singeries Laussel et Damoreau ont joué à deux pianos l’ouverture de « Tannhaüser » je crois, puis la dame a chanté.
Я люблю лише досконалу музику й певна, що якби мене пригощали таким гамором чотири рази на рік, я б напевно від неї відмовилася.
Je n’aime que la musique parfaite et suis certaine que si on me régalait d’un tapage comme celui-là quatre fois par an j’y renoncerais bien sûrement.
Загалом я задоволена, і з цієї музичної скриньки ми йдемо до кавʼярні, яку я люблю. Тут повно росіян, ми сідаємо під колонадою, графиня Сомалья раз у раз на мене поглядає, певно, через мою довгу сукню, — у Спа вона бачила, як я танцювала ще дівчинкою.
En somme je suis satisfaite et, de cette boîte à musique nous allons au café que j’aime. C’est plein de Russes, nous nous plaçons sous la colonnade, la comtesse Somaglia me regarde beaucoup, sans doute à cause de ma robe longue, à Spa elle me voyait danser en petite fille.
Перед тим як увійти, ми бачимо, як проходить Селюк.
Avant d’entrer nous voyons passer le Paysan.
— Зачекайте, — кажу я, — за десять хвилин він буде тут.
- Attendez, dis-je, dans dix minutes il sera ici.
— Як це?
- Comment ?
— Та так, він побачить наше ландо й увійде, це дурна тварина. Чепурун!
- Et oui, il verra notre landau et entrera, c’est un bête animal. Fat !
— Марі, не кажіть дурниць, — мовить Коліньйон.
- Marie ne dites pas de bêtises - dit Collignon.
— Дурниці, ось побачите. — Потім ми ще говоримо в такому тоні й сміємося. Сівши спиною до світла, щоб дивитися на Сомалью, я не могла бачити тих, хто входив.
- Bêtises vous allez voir. - Puis on parle encore sur ce ton et on rit. M’étant placé le dos vers la lumière pour regarder Somaglia je ne pouvais voir ceux qui entraient.
— Ну що, Діно, є вже?
- Eh bien Dina, ça y est-il ?
— Ще ні.
- Pas encore.
— А, є! — вигукує вона.
- Ah ! ça y est, s’écrie-t-elle.
І справді, за мить до того, обернувшись, я побачила, як ця тварина, проходячи, зазирає аж у глибину кавʼярні.
En effet un instant auparavant m’étant retournée je vis l’animal qui en passant plongeait ses regards jusqu’au cœur du café.
— Є? Діно!
- Ça y est ? Dina !
— Так, ні, ні. Він зійшов з екіпажа, але не входить.
- Oui, non, non. Il est descendu de voiture mais n’entre pas.
— Він навмисне, дурень. За кілька хвилин ми йдемо, і так і не вийшло.
- Il le fait exprès, le bête. Dans quelques minutes nous partons et ça n’y a pas été .
Я знову ненадовго виходжу.
Je ressors encore pour peu de temps.
За вечерею я говорю Коліньйон про Джонстона. Ах! цей клятий диявол1, і треба ж, щоб він мені так сподобався!
A dîner, je parle à Collignon de Johnstone. Ah ! ce maudit diabolus, faut-il qu’il m’ait plu !
Зрештою, це не завдає мені ніякої шкоди, навпаки.
Après tout cela ne me fait aucun mal, au contraire.
Але, справді, у мене такий настрій, що я б підкорила світ!
Mais vrai je me sens d’humeur à conquérier le monde !
Чому мені здається, що Гамільтон помер? Від цієї думки я вже не хочу підкоряти світ, натомість уся моя шкіра наче стискається, волосся стає дибки, мені здається, що я роблюся зовсім маленькою й [нерозбірливо], потім величезною, величезною, потім такою легкою, що зовсім перестаю себе відчувати, і застигаю на місці.
Pourquoi crois-je que Hamilton est mort ? A cette pensée je ne veux pas conquérir le monde, mais toute ma peau semble se contracter, mes cheveux se hérissent, il me semble que je deviens toute petite et [illisible], puis énorme, énorme, puis légère au point de ne me plus sentir du tout et figée à ma place.
Яке безумство, цей величезний вепр їсть, пʼє й насолоджується життям. Займімося Джонстоном. Та ні, ні, займімося портретом — у мене вже є папір з ініціалами A.B. і княжою короною. Мені довелося купити цілу коробку, але байдуже. Побачимо, для чого.
Quelle folie, cet énorme sanglier mange, boit et jouit de la vie. Occupons-nous de Johnstone. Mais, non, non, occupons-nous du portrait, j’ai déjà du papier avec les initiales A.B. et une couronne de prince. J’ai été obligée d’acheter toute une boîte, mais n’importe. On verra pourquoi.
навскоси
Я так і не дала ходу цій дурниці з портретом.
en travers Je n’ai pas donné de suite à cette bêtise du portrait.
Примітки
В оригіналі латиною: «diabolus». ↩