❦
Неділя, 8 лютого 1874
Dimanche, 8 février 1874
Я дуже спізнилася, але одягаюся якомога швидше й іду сама до церкви; входжу одночасно з Ле Бек, через що полковниця1 каже мамі, яка після обіду була в пані Антонської, що я прийшла з Лабановими. Беру Соломінку з собою, йду до Мортьє, відводжу Соломінку додому й повертаюся. Чекаючи на екіпаж (сукня коричнева, гарно, але дуже зношена), походжаю по вітальні з Маченькою — вона говорить про сукні.
Je suis très en retard, mais je m’habille aussi vite que je puis et vais seule à l’église; j’entre en même temps avec le Bec, ce qui fait dire à la colonelle à maman qui était dans l’après-midi chez Mme Antonsky, que j’étais venue avec les Labanoff. Je prends Solominka avec moi, je vais chez Mortier, je ramène Solominka chez elle et je rentre. En attendant la voiture (robe brune, bien mais très fatiguée) je me promène dans le salon avec Machenka, elle parle de robes.
Мама й тітка приїжджають за Діною і мною, і ми їдемо на набережну.
Maman et ma tante viennent prendre Dina et moi et nous allons à la Promenade.
Ламбертьє знову зʼявляється в товаристві — вже кілька днів його не було видно; сьогодні він їздить2 із Шіме.
Lambertye reparaît dans le monde, depuis plusieurs jours on ne le voyait pas; aujourd’hui il drives avec Chimay.
Ле Бек десь у Протоці. На балконі Середземноморського клубу виставлені всі члени. Левін, Красовський, Ярошевський, Ламбертьє й купа інших, яких я не знаю. Хотіла б знати, хто той, кого я порівнюю з герцогом і хто від нього відрізняється; подивімось, чи зможу я висловитися чітко. Якщо взяти відріз тканини, розділити його рівно на дві частини й дати половину Гарашу на сукню, а другу — Ворту, і поставити ці дві сукні поряд. Ось що таке ці два чоловіки — тканина цілком однакова, і розмір також... Він такий самий червоний, такий самий високий, такий самий рудий і одягається зовсім як Гамільтон, тільки: ви — Жан, ви — Жак, ви — рудий, ви — дурний, але ви не Жан-Жак Руссо
Le Bec est quelque part dans le Détroit. Sur le balcon du cercle de la Méditerranée sont étalés tous les membres. Lewin, Krassowsky, Jarochewsky, Lambertye et une quantité d’autres que je ne connais pas. Je voudrais savoir qui est celui que je compare avec le duc et qui en diffère, voyons que je m’exprime nettement. Si l’on prend une pièce d’étoffe, on la partage exactement en deux parties, qu’on donne la moitié pour en faire une robe à Garach et l’autre à Worth, et qu’on mette ces deux robes à côté l’une de l’autre. Voilà ce que sont ces deux hommes, l’étoffe est exactement semblable et la grandeur aussi... Il est aussi rouge, aussi grand, aussi roux et s’habille tout à fait comme Hamilton seulement: vous êtes Jean, vous êtes Jacques, vous êtes roux, vous êtes sot, mais vous n’êtes pas Jean-Jacques Rousseau
Ми зустрічаємо барона, який летить на двокінному візку; він зупиняється з великим гуркотом, біжить до нашого екіпажу й вручає квитки; він би приніс їх до нас, але в нього стільки, стільки, стільки справ з цим карнавалом, «який ми організували», — що немає й хвилини.
Nous rencontrons le baron qui vole sur un char à deux chevaux, il s’arrête avec grand bruit, court à notre voiture et remet les billets, il les aurait apportés chez nous, mais il a tant, tant, tant à faire avec ce carnaval « que nous avons arrangé » - qu’il n’a pas une minute.
Він наче дивиться на мене як на ворога — я теж дивлюся на нього. Він уже не завжди з Ле Бек. Ми відвозимо маму й тітку на вокзал, звідти з Діною їдемо до «London House» замовити дещо, а потім у Румпельмаєра сідаємо біля вікна в першій кімнаті. Франсіа входить — я почервоніла, але сподіваюся, що він не бачив, бо я вдавала, що розглядаю вітрину. Потім заходить і та дама, що сміється. Цього року я бачу її досить рідко.
Il a l’air de me regarder comme un ennemi, je le regarde aussi. Il n’est plus toujours avec le Bec. Nous conduisons ma mère et ma tante à la gare, de là nous allons avec Dina au London House commander quelque chose, et ensuite chez Rumpelmayer nous nous plaçons à la fenêtre dans la première chambre. Francia entre et j’ai rougi mais j’espère qu’il n’a pas vu car je faisais semblant d’examiner l’étalage. Puis la dame qui rit entre aussi. Cette année je la vois assez rarement.
За обідом ця Гічкок дала зрозуміти, що не хоче їхати — така вона нахабна3. Каже, що хоче побачити, як ми поїдемо раніше за неї, і з кількох випадів4 та слів видно, що її доведеться прогнати, інакше вона не піде. Я ніколи не бачила створіння настільки тупого, черствого, настільки позбавленого гідності та будь-якого розуміння й делікатності.
A dîner la Hitchcock a fait comprendre qu’elle ne veut pas partir, elle est si insolente. Elle dit qu’elle veut nous voir partir avant elle, et par plusieurs sorties et paroles on voit qu’il faut la chasser pour qu’elle s’en aille. Je n’ai jamais vu une créature aussi bête, dure, aussi dépourvue d’amour-propre et de toute compréhension et délicatesse.
Я трохи подражнила дідуся, кажучи, що я вродлива.
J’ai un peu taquiné papa disant que je suis belle.
Я більше не говорю про герцога Гамільтона, бо сказала все — надто багато сказала. Треба було замкнути це в собі, а не передавати на папір цією писаниною.
Je ne parle plus du duc de Hamilton parce que j’ai tout dit, j’ai dit trop. Il fallait l’enfermer dans moi-même sans le transmettre au papier par ce gribouillage.
Треба було його любити й ховати цю любов від самої себе. Я така божевільна, що вигадую собі закоханості на вулицях, обираю ідеали, обожнюю їх, а потім оплакую. Яка ж дурість! Але насправді справа з Гамільтоном була дуже серйозна. Борель мені подобався, але я люблю Гамільтона. Відколи я його побачила, він вирізнявся серед усіх інших, як примадонна вирізняється з хору. Він завжди був для мене особливою, надзвичайною й цікавою істотою. Передусім він був великий оригінал, екстравагантний. Він був сама досконалість — англійський герцог-парижанин. Я його більше не люблю, але обожнюю. Він — усе найкраще у світі; єдина тварина, яку б я могла любити, єдиний, якого бажаю заради нього самого, єдиний...
Il fallait l’aimer et cacher cet amour de moi-même. Je suis assez folle pour me créer des amours dans les rues, de choisir des idéals, de les adorer et puis les pleurer. Est-ce assez bête ! Mais en vérité l’affaire de Hamilton a été très sérieuse. Boreel me plaisait, mais j’aime Hamilton. Il se détachait de tous les autres comme la prima donna se détache du chœur, depuis que je l’ai vu. Il était toujours un être particulier, extraordinaire et curieux pour moi. Surtout il était un grand original, extravagant. Il était une perfection; un duc anglais-parisien. Je ne l’aime plus mais je l’adore. Il est tout ce qu’il y a de mieux au monde; le seul animal que je pourrais aimer, le seul que je désire pour lui-même, le seul...
Його, кого я вважаю істотою окремою, напівбогом. Його, досконалість досконалостей — він одружився з англійкою. Це спотворює [sic].
Lui que je considère comme une créature à part, un demi-dieu. Lui la perfection des perfections, il s’est marié avec une Anglaise. C’est défugurant [sic].
Побачимо, чим закінчиться його шлюб5. Але яке мені діло!
Nous verrons comment son union finira. Mais que m’importe !
Я божевільна, я його люблю і любитиму.
Je suis folle, je l’aime et je l’aimerai.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі англійською: drives. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩