❦
Пʼятниця, 30 січня 1874
Vendredi, 30 janvier 1874
Я послала Фортюне замовити коня, докладаю тисячі зусиль, аби зачесатися, вже четверта, а коней немає; тоді я роздягаюся, швидко вдягаюся, і ми виїжджаємо в екіпажі. День сірий, як учора. Ми зустрічаємо пана Говарда, і екіпаж зупиняється, потім пані Говард, і ми зупиняємося з нею поговорити. Мама й тітка їдуть за кордон (до Монако), а я з Діною (сукня коричнева, непогано, майже гарно) йду відправити1 листа до Ворта — замовляю в нього білу сукню, потім замовляю в Глатона золотий пояс, і нарешті йду в «London House» замовити сандвічі й біск.
J’ai envoyé Fortuné commander un cheval, je prends mille peines pour me coiffer, il est quatre heures et pas de chevaux, alors je me déshabille, m’habille promptement et nous sortons en voiture. La journée est grise comme hier. Nous rencontrons M. Howard et la voiture s’arrête, puis Mme Howard et nous nous arrêtons lui parler. Maman et ma tante vont à l’étranger (Monaco) et moi avec Dina (robe brune, pas mal, presque bien) je vais to post ma lettre à Worth, je lui commande une robe blanche, puis je commande à Glaton une ceinture en or, et enfin je vais au London House commander des sandwichs et de la bisque.
Чому мені здається, що це літо? Минулого року перегони й стрільба по голубах були лише в лютому, і той лютий здавався мені зимою, тоді як цього року січень здається квітнем чи жовтнем; я все чекаю приїжджих, перегонів, балів. Жодного разу ще цієї зими я не сиділа біля оркестру, як минулого року, щоб навколо було багато народу, щоб сонце сяяло, щоб батакланів було безліч, щоб і Джоя там була, — словом, щоб було жваво й блискуче. Зима минає, а я все чекаю.
Pourquoi il me semble que c’est l’été ? L’année dernière les courses et le Tir n’étaient qu’en février et ce février me paraissait l’hiver tandis que cette année le janvier me semble avril ou octobre, j’attends toujours les étrangers, les courses, les bals. Pas une fois encore cet hiver je ne suis restée près de la musique comme l’année dernière, qu’il y ait une quantité de monde, que le soleil brille, que les bataclans soient nombreux, que Gioia y soit aussi, enfin que ce soit animé, brillant. L’hiver passe et je l’attends toujours.
Без герцога Гамільтона Ніцца жалюгідна — це як вийняти з букета центральну квітку. Не люблю закоханої Ле Бек. Вітґенштайна більше не видно, а радше, думаю, він поїхав. Та він і не в рахунок — що таке чоловік, привʼязаний до спідниці кокотки! Мати кокотку, як мав герцог, — це інша справа, але цей бідний Вітґенштайн цілком належить цій жінці.
Sans le duc de Hamilton Nice est misérable, c’est comme si dans un bouquet on enlevait la fleur du centre. Je n’aime pas le Bec amoureux. Wittgenstein ne se montre plus ou plutôt, je pense qu’il est parti. Et lui ne compte pas, qu’est-ce que c’est qu’un homme attaché aux jupes d’une cocotte ! Avoir une cocotte comme avait le duc c’est autre chose, mais ce pauvre Wittgenstein est tout à fait à cette femme.
Il n’y a pas un jeune homme, même Boreel n’est pas venu, je pense qu’il est en train de se marier quelque part en Hollande. Beaucoup se sont mariés; de la poussière niçoise, Warrodel, Boreel aussi je suppose; le duc de Hamilton. Il me semble que Wittgenstein will soon break out. Cette année chiefly matrimonial.
Ламбертьє також — мама думає, що він одружується з Ле Бек. Ніццу тримає на собі княгиня Суворова.
Lambertye aussi, maman pense qu’il épouse le Bec. Ce qui soutient Nice c’est la princesse Souvoroff.
Чоловіки є, і навіть першої якості, але вони не показуються й проводять час у Монте-Карло. Щодо Ніцци — те, що звуть Ніццою, більше не існує. Ні вбрання, ні молодих людей.
Il y a des hommes, et même de première qualité mais ils ne se montrent pas et passent leur temps à Monte-Carlo. Quant à Nice, ce qu’on nomme Nice n’existe plus. Pas de toilettes, pas de jeunes gens.
Я заводжу мову про подорож до Англії, в яку хотіла б вирушити цієї весни.
Je commence à parler du voyage en Angleterre que je voudrais faire ce printemps.
Мені вже пʼятнадцять років!
J’ai quinze ans déjà !
Як це багато і як це мало — це ціле століття і один день.
Comme c’est beaucoup et comme c’est peu, c’est un siècle, et c’est un jour.
Страйкер-перший прийшов сьогодні після обіду; я показала йому свою ніжку, яка дуже мила в нових туфельках, але, здається, він не зрозумів. — Хлопці!
Striker 1 est venu cet après midi, je lui montrai mon pied, qui est fort gentil dans mes nouvelles pantoufles, mais je crois qu’il n’a pas compris. - les garçons !
Пані Анічкова приходить увечері, я йду з нею до саду, ми проходимо всю алею.
Mme Anitchkoff vient le soir, je vais avec elle au jardin, nous faisons toute l’avenue.
Часто я запитую себе: чи я дурна, чи дотепна? Я хотіла б почути, як мене змалює хтось інший.
Souvent je me demande: Suis-je bête ou ai-je de l’esprit ? Je voudrais entendre mon portrait par quelqu’un.
Примітки
В оригіналі англійською: to post. ↩
В оригіналі англійською: will soon break out. ↩
В оригіналі англійською: chiefly matrimonial. ↩