❦
Неділя, 21 грудня 1873
Dimanche 21 décembre 1873
Які ж ми дурні на цьому світі! Я, наприклад: якби це перо не було золотим, я б ні за що ним не писала, але оскільки воно золоте, я намагаюся звикнути до цього нового почерку. Збиралася багато зробити вранці, а ледве встигла піти до церкви (синя сукня й непоганий капелюх). Наприкінці служби Елен підходить і каже, що я надзвичайно бліда.
Comme on est bête dans ce monde ! Moi par exemple, si cette plume n’était pas en or, je me garderais bien de m’en servir, mais comme elle est en or je tâche de m’habituer à cette écriture nouvelle. Je me proposais de faire beaucoup ce matin et j’ai à peine eu le temps d’aller à l’église (robe bleue et chapeau pas mal). A la fin de la messe Hélène vient me parler et me dit que je suis extrêmement pâle.
На набережну з мамою й тіткою, потім проводжаємо їх на вокзал і беремо княгиню (спершу ми пішли до Румпельмайєра з мамою тощо, а потім забрали Бет), і пан Лефевр теж прийшов, і ми знову йдемо на набережну.
A la promenade avec maman et ma tante puis nous les conduisons à la gare et prenant la princesse (d’abord nous allâmes chez Rumpelmayer avec maman etc. et puis nous prîmes Bête) et M. Lefèvre vient aussi, et nous allons de nouveau à la promenade.
Раптом Бет мені каже:
Tout à coup Bête me dit:
— Ось вона, ось вона!
— La voilà, la voilà !
— Ні, це неможливо.
— Non, ce n’est pas possible
Але я справді її бачу. Вона пішки, розмовляє з Субіз, що в фіакрі. Убрання з сірого сукна (трикотаж) і фіалкового оксамиту -- чарівне, оригінальне, просте, елеґантне, божественне. Яка спина! Яка в неї фігура! Колір волосся, зачіска, стан, хода, манери, голос -- все чарівне, божественне, досконале, оригінальне! Ніколи я не бачила такої краси. Після всіх цих ніццьких свиней побачити її; вона мені здається такою вродливою, вродливішою, ніж будь-коли. Як він міг її покинути? Мабуть, та інша -- щось більше за божество. Але я побачу її, побачу її з оточенням Ґалве й Суворових, з ним. Я побачу її на стрільбах, на перегонах, бо вони приїдуть! З 10-го він одружений, 10 січня буде місяць, а починається все тільки з 14-го. О як я боюся!
Mais vraiment je la vois. Elle est à pied, elle parle avec la Soubise qui est en fiacre. Une toilette drap gris (tricot) et velours violet, adorable, originale, simple, élégante, divine. Quel dos ! Comme elle est faite ! La couleur des cheveux, la coiffure, la taille, la démarche, les manières, la voix, tout est adorable, divin, parfait, original ! Jamais je n’ai vu une pareille beauté. Après tous ces cochons de Nice, la voir; elle me semble tellement belle, plus belle que jamais. Comment a-t-il pu la quitter ? Il faut que l’autre soit plus qu’une divinité. Mais je vais la voir, la voir avec les bataclans des Galve et Souvoroff, avec lui. Je la verrai aux tirs, aux courses car ils viendront ! depuis le 10 il est marié, le 10 janvier il y un mois et cela ne commence que du 14. Oh que j’ai peur !
Я десять разів проходила повз, щоб подивитися на мою красуню Джою. Для мене це досконалість, досконалість, досконалість, якої ніколи не існувало. Поганий день, курний і вітряний, але без цього світила, що тощо. Вона йшла з Ламбертьє, потім з сином.
J’ai passé dix fois pour regarder ma belle Gioia. Pour moi c’est une perfection, perfection, perfection, comme jamais il n’en a existé. Une vilaine journée poussiéreuse et venteuse mais pas de cet astre qui etc. Elle marchait avec Lambertye puis avec son fils.
Повертаємося о пʼятій, перед обідом у мене година фортепіано. Як нудно мені щонеділі! Чому неділі такі нудні? Але яка Джоя гарна! Бет сміє казати, що я на неї схожа. Якби це була правда. Але ні, вона надто гарна.
Nous rentrons à cinq heures, j’ai avant dîner une heure de piano. Comme je m’ennuie tous les dimanches ! Pourquoi les dimanches sont tellement ennuyeux ? Mais que Gioia est belle ! Bête ose dire que je lui ressemble. Si c’était vrai. Mais non elle est trop belle.
Отож, він мав рацію. У нього була найгарніша жінка. Справді, вона була гідна його.
Aussi, il a raison. Il avait la plus belle femme. Vraiment elle était digne de lui.