❦
Вівторок, 2 грудня 1873
Mardi 2 décembre 1873
За вісім днів.
Dans huit jours.
Ворт надіслав мені кілька зразків тканин, але нічого мені не підходить — я напишу ще раз.
Worth m’a envoyé plusieurs échantillons mais rien ne me convient, je réécrirai.
Я в густому тумані, я ні в чому не беру участі, нічого мене не цікавить, я така сумна. Поль теж завдає мені великого горя — він весь час у театрі, ходить щодня до Марі Петі і... пропащий хлопець. Він як божевільний, нічого не розуміє. Великий Боже, зволь його просвітити! Я сама ніколи не була такою. Повна апатія. Я майже нічого не їм; я блідну.
Je suis dans un épais nuage, je ne prends part à rien, rien ne m’intéresse, je suis si triste. Paul me cause un grand chagrin aussi, il est toujours au théâtre, va tous les jours chez Marie Petit et... un garçon perdu. Il est comme un fou, il ne comprend rien. Grand Dieu daignez l’éclairer ! Moi-même je n’ai jamais été ainsi. Apathie complète. Je ne mange presque rien; je deviens pâle.
Раніше вийти з дому було розвагою — піти на набережну, побачити людей; тепер я виходжу мало, рідко. Пані Віжʼє хоч хату на голову постав — мені байдуже. Немає жодної метушні, ні товариства, ні сезону. О Боже мій, коли Ти зволиш зробити нам ласку змінити місто, а надто життя! Щомиті я готова плакати; якщо сміюся — то нервово, або зло, або безглуздо. У мене нерви!! Ну й дурниця! Наше помешкання жахливе, ми живемо в крамниці, усі свині приходять купувати квіти. Я говорила із Сакко, і вона каже, що інакше не можна — це їхня крамниця.
Avant, sortir était une distraction, aller à la promenade, voir le monde, maintenant je sors peu, rarement, Mme Vigier peut bien mettre une maison sur la tête que ça ne me ferait rien. Il n’y a pas un bataclan, pas de monde, pas de saison. Oh ! mon Dieu quand me feras-tu la grâce de nous faire changer de ville et de vie surtout. A chaque instant je suis prête à pleurer, si je ris c’est nerveux ou méchant, ou bête. Moi des nerfs !! En voilà une bêtise ! Notre demeure est affreuse, nous vivons dans un magasin, tous les cochons viennent acheter des fleurs. J’ai parlé à Sacco et elle dit qu’on ne peut faire autrement, c’est leur boutique.
Я скаженію! Це справжнє нещастя! Цей рік — випробування; я благаю Бога бути милосердним до мене, не... ні, якщо Він хоче, хай буде Його воля... Я не можу не благати Його.
J’en rage ! C’est un vrai malheur ! Cette année est une épreuve, je supplie Dieu d’être miséricordieux pour moi, de ne pas... non, s’il veut que Sa volonté soit... Je ne puis m’empêcher de Le supplier.
Відтоді як ми покинули мою дорогу Аква-Віву, все погано. Я замало сплю, і в мене навіть немає часу висловити своє нещастя!
Depuis que nous avons quitté ma chère Acqua Viva tout va mal. Je dors trop peu et je n’ai pas même le temps d’exprimer ma misère !
Я повісила пляшку вина на лампу в їдальні з тією самою вивіскою1 (її написала я), що висіла навпроти Аква-Віви на вулиці де Франс. Це буде шинок для кучерів тих, хто приходить купувати квіти. Біда над бідами!
J’ai pendu une bouteille de vin à la lampe de la salle à manger avec la même enseigne (écrite par moi) qui était vis-à-vis Acqua Viva dans la rue de France. Ce sera un cabaret pour les cochers de ceux qui viennent acheter des fleurs. Misère des misères !
Боже мій, не карай мене за моє ремствування! Зроби, благаю, щоб ми жили так, як я бажаю!
Mon Dieu ne me punissez pas pour mes murmures ! Faites je vous en supplie que nous vivions comme je désire !
У мене бувають хвилини цілковитого й жахливого, жахливого розпачу! Боже всемогутній, заспокой мене трохи. О, зроби, щоб ми жили добре, як я хотіла б.
Il me vient des moments de désespoir absolu et affreux, affreux ! Dieu tout-puissant tranquillisez-moi un peu. Oh ! faites que nous vivions bien, comme je voudrais.
Примітки
В оригіналі російською; французький переклад видавця. ↩