❦
Понеділок, 16 червня 1873
Lundi 16 juin 1873
Ми переїжджаємо, тобто майже. Все запаковано, вілла ще не здана. Мене послали до Сакко, щоб завершити справу. Мушу сказати, що я важлива персона в домі. Нічого не робиться без мене. Тітка мені сказала:
Nous sommes en déménagement, c’est-à-dire presque. Tout est emballé, la villa n’est pas encore louée. On m’a envoyé chez Sacco pour finir. Je dois dire que je suis un personnage important à la maison. Rien ne se fait sans moi. Ma tante m’a dit:
— Мусю, іди до Сакко, так буде корисніше. І домовляйся, влаштовуй.
- Moussia, va chez Sacco, cela sera plus utile. Et parle, arrange.
Ніколи так не покладаються на дітей. Отже, я пішла. Пані Сакко, наша майбутня господиня, виявляє до мене таку велику прихильність! Не знаю, як їй віддячити. Щохвилини компліменти і таке інше. Вона, і слушно, не погоджується дати нам право зʼїхати через три місяці.
Jamais on ne se repose ainsi sur les enfants. Je suis donc allée. Mme Sacco, notre future maîtresse, montre une sympathie tellement grande pour moi ! Je ne sais comment la lui rendre. A chaque minute des compliments etc. etc. Elle ne consent pas et avec raison à nous donner le droit de quitter dans trois mois.
Я побігла додому й переконала винайняти на рік. Я забрала з собою всіх, і справу зроблено. Тераси й маленька вітальня будуть прикрашені рослинами та квітами. Я це беру на себе. Ми привели до себе на обід пані Анічкову з потомством. Перед обідом я швидко збігала до Говардів попередити, що вони мають їхати не до вілли Бакіс, а до Аква Віва, бо ми запросили їх провести день у нас. Вони відʼїжджають у середу. Я бачила хлопців, дівчата були на прогулянці.
Je suis courue à la maison et j’ai persuadé de prendre pour l’année. J’ai emmené avec moi tout le monde et c’est fait. Les terrasses et le petit salon seront arrangés avec des plantes et des fleurs. Je m’en charge. Nous emmenâmes Mme Anitchkoff avec sa progéniture chez nous à dîner. Avant le dîner je suis vite allée chez Howard les prévenir qu’ils ne doivent pas venir à la villa Baquis mais dans l’Acqua Viva, car nous les avons invités à passer la journée chez nous. Ils partent mercredi. J’ai vu les garçons, les filles sorties.
Я вдосконалилась1 у своїй манері говорити, запрошувати, я стаю світською і вмію говорити просто, модно, привітно й серйозно водночас. Я поклялася змінитися, більше не бути грубою, бути доброю й ласкавою. Сьогодні мені було прикро, бо мама, не знаючи про моє рішення, за звичкою кілька разів мене зачепила. Наприклад, коли я говорила цілком спокійно, вона запитала, чому я серджуся. Я їй потім сказала, що хочу змінитися, якщо перестануть гавкати з усіх боків.
I have improved dans ma manière de parler, d’inviter, je deviens mondaine et sais tenir un langage simple, à la mode, cordial et sérieux en même temps. J’ai juré de changer, de ne plus être grossière, d’être bonne et gentille. J’avais de la peine aujourd’hui, car maman, ne sachant pas ma résolution, me provoqua plusieurs fois, par habitude. Par exemple, lorsque je parlais tout simplement, elle me demanda pourquoi je me fâche. Je lui ai dit après que je veux changer, si on cesse d’aboyer de tous côtés.
Під час обіду Валіцький, увійшовши, запитав, чи не бачили ми пані Сапоженікову. Ми були дуже здивовані. Тоді він пояснив, що вона була у нас, що вона в Ніцці. Після обіду я вдяглася (сіра спідниця, білий жакет, золоті прикраси, дуже гарно, обличчя непогане).
Pendant le dîner, Walitsky en entrant demanda si nous avions vu Mme Sapogenikoff. Nous étions très surpris. Alors il expliqua qu’elle a été chez nous, qu’elle est à Nice. Après dîner je m’habillai (jupe grise, vêtement blanc, parure en or, très bien, figure pas mal).
Ми застали її в Гранд-готелі в білій сорочці. Проста вона мені подобається більше, ніж удома — у вбранні й показна. Зустріч цілком2 приязна. Потім вона почала розповідати свої біди. Вона дуже відверта з мамою і т. д., як із подругами.
Nous la trouvâmes au Grand Hôtel en camisole blanche. Elle me plaît mieux, simple, que chez elle en toilette et avantageuse. Une rencontre affatto amicale. Puis elle s’est mise à conter ses peines. Elle est très franche avec maman etc. comme avec des amies.
Сюди її привела грошова справа. Вона мусить і хоче позичити грошей, але, не заставши Дервіза, дуже засмучена. Здається, вона наробила боргів і хоче влаштувати все так, щоб не зізнаватися чоловікові. Це дивне подружжя. Мадам живе у Женеві з дітьми і паном Юрковим, другом, який їх ніколи не покидає — ніби одна родина. Чоловік навідується до неї двічі на рік. Обоє зберігають найкращі стосунки, і навіть коли хтось із них виходить у місто, вони цілуються. Це, безперечно, дуже добре, але... цей пан, їхній друг, тут щось нечисто. Бажаючи поділитися таємницями, яких ми не мали чути, вона, точніше мама, вислала нас гуляти в коридор. Мені було нудно, і щоб розважитися, я поклала в один черевик два су й оплачену квитанцію — ці черевики стояли біля дверей. Хотіла б я знати, що про це подумають.
C’est une affaire d’argent qui l’amène ici. Elle doit et veut emprunter de l’argent, mais ayant trouvé Derwies parti elle est très ennuyée. Il paraît qu’elle a fait des dettes et veut s’arranger de manière à ne pas les avouer au mari. C’est un drôle de ménage. Madame demeure à Genève avec les enfants et M. Yourkoff, un ami qui ne les quitte jamais, c’est comme une seule famille. Le mari vient la voir deux fois par an. Les deux époux conservent les meilleures relations et même quand l’un sort en ville, ils s’embrassent. C’est très bien sans doute, mais... ce monsieur, leur ami, ça n’est pas clair. Voulant faire des confidences que nous ne devions pas entendre, elle, ou plutôt maman, nous envoya nous promener dans le corridor. Je m’ennuyais et pour me distraire, j’ai mis dans une bottine, deux sous, et une note acquittée, ces bottines étaient près d’une porte. Je voudrais savoir ce qu’on en pensera.
Ми повернулися до кімнати, і мама сказала нам іти додому, бо пані Сапоженікова мала розповісти жахливі речі. Спершу я хотіла повернути пані де Музе її серветку. Я довго стукала в двері, поки не вийшла пані де Музе — вона щойно встала з ліжка. О! яка вона була кумедна! Така маленька, кругленька, як яблучко. Я тисячу разів перепрошувала, її дочка вийшла гуляти з собаками. Я вже йшла, коли та поверталася. Я залишилася ще на хвилину-другу. Удома. Мама й інші ще не повернулися, вже майже одинадцята.
Nous rentrâmes dans la chambre, et maman nous dit d’aller à la maison car Mme Sapogenikoff avait des choses horribles à dire. D’abord je voulus rendre à Mme de Mouzay sa serviette. J’ai frappé longtemps à la porte lorsque vint Mme de Mouzay, elle s’était levée du lit. Oh ! qu’elle était drôle ! Si petite, ronde comme une pomme. Je fis mille excuses, sa fille était sortie promener les chiens. Je m’en allais quand elle rentrait. Je suis restée encore une minute ou deux. A la maison. Maman etc. ne sont pas encore rentrés, il est presque onze heures.
Усі неприємності пані Сапоженікової спричиняє така собі Толста, що є в неї в Женеві, — пані Рішар. Ця негідниця розіслала анонімні листи всім постачальникам — мовляв, їм не заплатять. Пані Сапоженікова була змушена закласти свої діаманти. А тепер їй погрожують не повертати ці діаманти. Вона бігає в пошуках грошей.
Tous les ennuis de Mme Sapogenikoff sont causés par une espèce de Tolstoy qu’elle a à Genève, Mme Richard. Cette vilaine envoya des lettres anonymes à tous les fournisseurs qu’on ne leur payera pas. Mme Sapogenikoff était obligée d’engager ses diamants. Et maintenant on la menace de ne pas rendre ces diamants. Elle court pour de l’argent.
Примітки
В оригіналі англійською: «I have improved». ↩
В оригіналі італійською: «affatto». ↩