❦
Пʼятниця, 30 травня 1873
Vendredi 30 mai 1873
О восьмій, після уроку живопису — ах! маю сказати, що в мене була неабияка суперечка з паном Бенса. Я сказала, що хочу вчитися серйозно, хочу почати з початку, що те, що я зараз роблю, мене нічого не вчить, що це змарнований час, що хочу з понеділка почати малювання наново; він не винен, що не навчає мене як слід. Він думав, як мені сьогодні пояснив, що до нього я брала уроки й зробила всі ці очі, рóти, нóси тощо. Це мені полестило, бо малюнки, які йому показали, були перші в моєму житті й зроблені мною самою.
A huit heures, après la leçon de peinture, ah ! je dois dire que j’ai eu une fameuse discussion avec M. Bensa. Je lui ai dit que je voulais étudier sérieusement, que je veux commencer par le commencement, que ce que je fais maintenant ne m’apprend rien, que c’est du temps perdu, que je veux, dès lundi recommencer le dessin, cela n’est pas sa faute s’il ne me fait pas étudier comme il faut. Il a cru, comme il me l’a expliqué aujourd’hui que avant lui, j’ai pris des leçons et que j’ai fait tous ces yeux, bouches, nez, etc. etc. Cela m’a flatté car les dessins qu’on lui a montré étaient les premiers de ma vie et faits par moi-même.
Обидві сірі сукні принесли — дуже добрі. Дорожню сукню я вдягла сьогодні. Отже, о другій ми поїхали з графинею де Музе та її дочкою, де Баллор з чоловіком до отця Лавіня. Він нам покаже Нотр-Дам.
Les deux robes grises sont apportées, très bien. La robe de voyage, j’ai mise aujourd’hui. A deux heures donc nous allâmes avec la comtesse de Mouzay et sa fille, et de Ballore et son mari chez le père Lavigne. Il va nous montrer Notre-Dame.
Спершу ми були в нього в салоні; він надзвичайно любʼязний, з вигляду лагідний, спокійний, добрий (з котячими кігтями), навіть жартує. Він показав нам усі багатства церкви — чаші, кадильниці, хрести й казули. Форми якщо й не необхідні, але так заведено, і вони не зайві — як мистецтво це навіть потрібно, бо є чудові речі (дорожня сукня дуже добре), — але казули, які надзвичайно розкішні, на мою думку, непотрібні. Краще б дати ці гроші бідним; який негідник цей отець! Він так впливає на француженок, що аж шкода! Своїм впливом він навіть домігся того, що багато заможних дівчат не виходять заміж, присвячують життя так званим добрим справам і залишають свій статок священикові.
D’abord nous étions chez lui au salon, il est d’une amabilité extrême, a l’air doux, calme, bon (avec des griffes de chat), plaisante même. Il nous a montré toutes les richesses de l’église, les coupes, les encensoirs, les croix et les Chasubles. Les formes sont sinon nécessaires, mais c’est dans l’usage et elles ne sont pas de trop, c’est même nécessaire comme art, car il y a des choses magnifiques (robe de voyage très bien) mais les Chasubles qui sont d’une richesse extrême sont inutiles selon moi. On ferait mieux de donner cet argent aux pauvres: quelle canaille est ce père. Il influence tellement sur les Françaises que cela fait pitié ! Il a même, par son influence fait que beaucoup de jeunes filles riches ne se marient pas, consacrent leur vie pour des soi-disant bonnes œuvres et laissent leur fortune au prêtre.
Це небезпечна людина, бо дуже красномовна. Не хочу часто його слухати, бо мимоволі змушена буду вірити в те, що він каже, а якщо не повірю — буду настільки нашпигована його єзуїтськими принципами, які входять у душу як змія під квітами, що не знатиму вже, кому вірити, що шанувати.
C’est un homme dangereux, car il est très éloquent. Je ne veux pas l’écouter souvent, car sans le vouloir, je serais obligée de croire à ce qu’il dit, et si je ne croyais pas, je serais tellement bourrée de ses principes jésuites qui entrent dans l’âme comme un serpent sous les fleurs, que je ne saurais plus à qui croire, quoi estimer.
Я досить тверда у своїх переконаннях, але в моєму віці й з моїм малим досвідом мені так легко розбестити душу й зруйнувати віру! Його слова, навіть не звернені безпосередньо до мене, можуть діяти як отрута. Я можу скільки завгодно казати, що я сильна, що знаю багато, що мої переконання тверді — але все це нічого. Пізніше побачу, як мало в мене досвіду й яка я ще дитина тепер, хоч і вважаю себе такою мудрою. Нехай Бог мене збереже.
Je suis assez ferme dans mes croyances, mais dans l’âge où je suis et avec le peu d’expérience que j’ai, on peut si facilement pervertir mon âme et détruire mes croyances ! Ses paroles, même en ne s’adressant pas à moi directement peuvent agir comme un poison. J’ai beau dire que je suis forte, que je sais beaucoup, que mes croyances sont fermes, mais tout cela n’est rien. Plus tard je verrais combien peu j’ai d’expérience et comme je suis enfant maintenant bien que je me croie si sage. Que Dieu me préserve.
І не введи нас у спокусу, але визволи нас від лукавого.
Ne nous soumets pas à la tentation, mais délivre-nous du mal.
А ці старі француженки! Торкнутися отця Лавіня плеча — потрапиш до раю; руки — до чистилища; спини — до пекла! Нехай їх чорт забере! Вони дурні. Мадам де Музе обтрусила рукав отця. Як він уміє витягувати гроші!
Et ces vieilles Françaises ! Toucher le père Lavigne à l’épaule, aller au paradis; au bras, au purgatoire; au dos, en enfer ! Que le diable les emporte ! Elles sont stupides. Mme de Mouzay a épousseté la manche du père. Comme il sait tirer l’argent !