❦
Четвер, 22 травня 1873
Jeudi 22 mai 1873
Ось так історія! Хіба коли зі мною таке бувало! Зовсім не зібравшись — і ось я вже в дорозі до Женеви, поїздом о другій. Ось як це сталося: з тієї ж причини, що й минулого разу, тобто ювелір хоче стягнути вдвічі більше; минулого разу мамі відрадили, але цього разу вона їде. Подробиць справи я не дуже знаю, але неважливо. Я взяла стару сіру сукню Діни, припасувала якнайкраще — і це чудово. Усе, що я вдягаю, гарне; найнезграбніша сукня на мені стає граційною; на іншій та сама сукня — потворна, на мені вона набуває іншого вигляду. Це не для того, щоб себе хвалити, а чиста правда.
Voilà une belle affaire ! Si jamais j’ai eu chose pareille ! Sans me préparer du tout me voilà en route pour Genève avec le train de deux heures. Voilà comment cela arrive: pour la même raison que l’autre fois, c’est-à-dire que le bijoutier veut faire payer le double, l’autre fois on a déconseillé à maman, mais cette fois, elle va. Je ne sais pas trop les détails de l’affaire, mais n’importe. J’ai pris la vieille robe grise de Dina, je l’ai arrangée pour le mieux et c’est merveilleux. Tout ce que je mets est joli, la plus disgracieuse des robes sur moi est gracieuse; sur une autre, la même robe est laide, sur moi elle prend une autre tournure; ça n’est pas pour me flatter, mais c’est la pure vérité.
Ми поїхали на вокзал, де зустріли майже всіх, хто ще лишається в Ніцці. Мадам Райс з братом і кузиною, мадемуазель Комбі, яку ми знали. Ми з ними поговорили, і оскільки нам було по дорозі, домовилися їхати разом. Валіцький, Маркевич і Діна нас проводили; тітка все ще хвора, нам так її шкода.
Nous partîmes à la gare où nous avons trouvé presque tout ce qui reste à Nice. Mme Rice avec son frère et sa cousine, Mlle Combie que nous connaissions. Nous leur avons parlé et comme elles vont par le même chemin nous nous sommes arrangées d’aller ensemble. Walitsky, Markevitch et Dina nous ont reconduits, ma tante est encore malade, elle nous fait tant de peine.
Отже, ми поїхали — в мене голова йде обертом, так це було несподівано!
Nous partîmes donc, j’en suis étourdie, d’une manière si inattendue !
Подорож до Ліона була дуже приємною в товаристві цих американців; вони чарівні й любʼязні. Я досить добре говорила англійською (я пишу це, а мама з Крумлінґом підбиває рахунки з іншого боку столу, і це збиває мене з пантелику — я не можу писати). Від Ліона їхали з чоловіками; це мене дратувало, бо вони не мали пристойного вигляду. Я весь час розмовляла, і книжка, яку взяла з собою, була непотрібна до Ліона. Але коли американці відʼїхали, я її пошукала й виявила, що вона загубилася; треба купити, щоб дочитати: «Мейбел Воган»1 авторки «Ліхтарника». У Райсів була книжка, яку хочу прочитати — «Сатанелла»2 Невіля чи щось таке. Ми розсталися дуже добрими друзями.3
Le voyage jusqu’à Lyon était très agréable en compagnie de ces Américains; ils sont charmants et aimables. J’ai parlé anglais assez bien (j’écris cela et maman avec Krumling calcule les notes de l’autre côté de la table, et cela m’embrouille et je ne puis écrire). De Lyon nous étions avec des hommes; cela m’ennuyait car ils n’avaient pas l’air comme il faut. Je causais tout le temps et le livre que j’avais pris avec moi était inutile jusqu’à Lyon. Mais quand les Américains partirent I have looked for it, and found that it was lost, but I must buy one to finish it: « Mabel Waughan » by the author of « The Lamplighter ». Les Rice avaient un livre que je veux lire « Satanella » by Neville, or something of this kind. We parted very good friends.
Примітки
Так у Марі (Mabel Waughan): роман Mabel Vaughan (1857) американської письменниці Марії Сусанни Каммінз, чий «Ліхтарник» (The Lamplighter, 1854) був бестселером. ↩
Satanella (1872) — роман із мисливського життя Дж. Дж. Вайт-Мелвілла; імʼя автора («Невіль») Марі памʼятає непевно. ↩
В оригіналі англійською — Марі переходить на англійську, говорячи про англомовні книжки. ↩