❦
Неділя, 13 квітня 1873
Dimanche 13 avril 1873
Дуже гарно. До церкви (рожева перкалева сукня, чорний капелюх — непогано). Я зовсім невдоволена — мені більше нічого вдягнути, нічого, геть нічого; сьогодні й щодня тепер я дуже погано вбрана, і це природно: у мене немає суконь, зимові більше не можна носити, а нових немає; від цього в мене жахливий настрій, і хочеться плакати. Завтра замовлю щось, бо так далі не може тривати.
Très beau. A l’église (robe en percale rose, chapeau noir, pas mal). Je ne suis pas du tout contente, je n’ai plus rien à mettre, rien, absolument, aujourd’hui et tous les jours maintenant, je suis très mal habillée et c’est naturel, je n’ai pas de robes, les robes d’hiver ne peuvent plus se mettre et des robes neuves je n’en ai pas; ça me rend d’une humeur affreuse, et j’ai envie de pleurer. Demain je commanderai quelque chose car comme cela ça ne peut pas durer.
Близько третьої прийшли Ліз і Еґґі Говард; ми гуляли по саду й скрізь, потім разом на музику — багато людей як для цього часу; потім ми їх провели додому. Вони чарівні; якби в мене була сукня — могла б сказати, що добре провела час.
Vers trois heures sont venues Lise et Aggie Howard, nous nous promenions au jardin et partout, puis ensemble à la musique, beaucoup de monde pour maintenant, puis nous les ramenâmes chez elles. Elles sont charmantes, si j’avais une robe je pourrais dire que j’ai bien passé mon temps.
Хотіла б знати, що означає, що Джоя не виходить; будинок відчинений, але брама замкнена; часто приходять жінки щось запитати — їм не відчиняють, а слуга говорить крізь ґрати. Гадаю, вона хвора; якщо так — то він її покинув, бо інакше був би тут. А може, вона не дає йому знати — бо чоловіки не люблять таких жінок — хворих; і вона має рацію.
Je voudrais savoir [ce] que veut dire que Gioia ne sort pas, la maison est ouverte, mais la grille fermée, souvent viennent des femmes demander quelque chose, on ne leur ouvre pas mais le domestique parle à travers la grille, je suppose qu’elle est malade, si oui, alors il l’a quittée car autrement il serait là. Et peut-être elle ne lui fait pas savoir car les hommes n’aiment pas des femmes comme cela, malades; elle a raison.
А може, вона не в Ніцці, а будинок відчинений, бо тут її діти. Я нічого не знаю.
Et peut-être elle n’est pas à Nice mais la maison est ouverte, car ses enfants sont ici. Je n’en sais rien.
Хотіла б його бачити — я в такому сумному настрої. Не бачу його. Не маю надії. Не маю жодної надії, що він колись мене покохає. Не маю жодного конкретного уявлення про своє майбутнє. Тобто знаю, чого б хотіла, але не знаю, що матиму!
Je voudrais le voir, je suis dans une humeur si triste. Je ne le vois pas. Je n’ai pas d’espérance. Je n’ai aucune espérance qu’il peut un jour m’aimer. Je n’ai aucune idée positive de mon avenir. C’est-à-dire que je sais ce que je voudrais, mais je ne sais pas ce que j’aurai !
Яка я була весела минулої зими — все мені усміхалося; я кохала барона Фіно, він був поруч, я мала надію — і все розбилося. Тепер я кохаю тінь, яку, можливо, ніколи не матиму, — але я кохаю! О, так!
Comme j’étais gaie l’hiver dernier, tout me souriait, j’aimais le baron Finot, il était là, j’avais de l’espoir, et tout se brise. J’aime maintenant une ombre que je ne pourrais peut-être jamais avoir, mais je l’aime ! oh ! oui !