❦
Середа, 12 березня 1873
Mercredi 12 mars 1873
Сірий день, трохи дощу близько другої, потім досить гарно, але сіро, вітряно.
Journée grise, un peu de pluie vers deux heures, puis assez beau, mais gris, il y a du vent.
Мамі краще, але вона лежить у ліжку. Знову приходили люди довідатися про її здоровʼя — які всі любʼязні. На прогулянці (чорна сукня, сіра жакетка) в екіпажі ми бачили, як проїжджав Борель у фіакрі — не навпроти, але саме тієї миті я випадково обернулася й побачила його; він поправляв капелюха, він мене побачив.
Maman va mieux mais garde le lit. Encore du monde est venu s’informer de sa santé, comme on est aimable. A la promenade (robe noire, casaque grise) en voiture nous vîmes passer Boreel en fiacre pas en face, mais en ce moment, je me suis tournée par hasard et je l’ai vu, il arrangeait son chapeau, il m’a vue.
Він дуже швидко їхав додому. Його капелюх був зімʼятий, як у герцога. Маркевич запитала, хто він, говорила мені про нього, і мене це не зачепило — я не почервоніла; потім побачила його фіакр, що чекав біля його дверей. Потім він проїхав ще раз, але навпроти, близько пʼятої, їдучи на вокзал. Він поводиться зовсім як Гамільтон, навіть одягається трохи так само, копіює позу монсеньйора, веде таке саме життя — окрім Джої. Але в нього немає на це коштів. Усе це личить герцогові — я не кажу навіть дуже добре, але йому — ні; я могла б змусити його страждати, тільки таким, яким він був, — бо коли ти не надзвичайно багатий і титулований, треба жити як світська людина, як він жив раніше.
Il allait très vite chez lui. Son chapeau était chiffonné comme celui du duc. Markevitch demanda qui il est, me parla de lui sans me toucher, je n’ai pas rougi, puis je vis son fiacre l’attendant près de sa porte. Puis il passa encore, mais en face, vers les cinq heures pour aller à la gare. Il se conduit tout à fait comme Hamilton, il s’habille même un peu comme ça même, il copie la pose de Monseigneur, il mène la même vie excepté Gioia. Mais il n’en a pas les moyens. Tout cela va au duc, je ne dis pas même très bien mais à lui, non; je pourrais le faire souffrir, seulement comme il était, parce que quand on n’est pas extraordinairement riche et titré, il faut vivre comme un homme de la société, comme il vivait avant.
на полях
Яке обурення — порівнювати цю потвору з Гамільтоном!!! Смішно, що я про це говорю щодня.
dans la marge Quelle indignation, comparer ce magot à Hamilton !!! C’est ridicule que j’en parle tous les jours.
Він мене справді засмучує — цей шибеник Борель; мені його дуже шкода, а його спосіб життя, мабуть, завдає великого болю його матері; мені справді дуже, дуже його шкода1. Я ніколи не думала, що прагнутиму його побачити; те, що втрачено, сльозами не збережеш — це правда; бачити його щодня було так звично, а тепер він рідко зʼявляється. З одного боку, він правий — він примушує за собою сумувати.
Il me désole vraiment that naughty boy Boreel I am very sorry for him and his life manner must be very painful to his mother; I am indeed very, very sorry for him. Je ne pensais jamais que j’aurais à désirer de le voir, que l’on ne conserve pas avec des larmes ce que l’on a perdu c’est la vérité, c’était chose si ordinaire de le voir tous les jours et maintenant il se montre peu. D’un côté, il a raison, il se fait désirer.
на полях
До біса Бореля! Мені, певно, не було про що писати.
dans la marge Au diable Boreel ! Je n’avais sans doute rien à écrire.
Він був дуже гарний сьогодні. Повертаючись додому, я була сама з Діною та Емілем. Зупинилася біля № 25, де мешкає дама, що сміється, запитала у швейцара про квартири, що здаються, і ким зайнята квартира на другому поверсі праворуч. Мені відповіли: «Це американці, віконт Прістітьєв».
Il était très bien aujourd’hui. En retournant à la maison, j’étais seule avec Dina et Emile. Je me suis arrêtée près du N° 25, là où demeure la dame qui rit, j’ai demandé au concierge des appartements à louer, puis par qui était occupé l’appartement au premier à droite. On m’a répondu « Ce sont des Américains, vicomte Pristitieff ».
Безумовно, швейцар — дурень і нічого не знає. Вдома я розповіла про цей подвиг. Увечері, несподівано, в Опері — «Лючія ді Ламмермур»2 з мадемуазель Франкіно. Софі, Діна й я (чорна шовкова сукня, білий фішю, блакитні й рожеві бантики). Непогано, досить добре.
Assurément le concierge est un imbécile et ne sait rien. A la maison j’ai raconté cet exploit. Le soir, d’une manière inattendue à l’Opéra « Lucie de Lammermoor » avec Mlle Franchino. Sophie, Dina et moi (robe soie noire fichu blanc, des nœuds bleus et roses). Pas mal, assez bien.
Було кілька світських осіб. Поруч із нами — пані Бравура з дочкою, з неймовірним декольте. Опера дуже гарна завдяки мадемуазель Франкіно. Потім ми не стали чекати балету «Неллі» й поїхали до Французького театру, до тітки й пані Валькевич: «Бал великого світу».
Il y avait quelques personnes du monde. A côté de nous Mme Bravura avec sa fille, décolletée à l’impossible. L’opéra très bien à cause de Mlle Franchino. Puis nous n’attendimes pas le ballet, « Nelly », et allâmes au Français rejoindre ma tante et Mme Walkevitch: « Un bal du grand monde ».
Пані Дюма декламувала сцени з «Дочки скупого» й ще щось, що ми пропустили? Небагато людей, але добре. Неабиякий гамір у Левіна. Досить весело. Ось і закінчилася моя друга книжка, в середу 12 березня 1873 року, о першій ночі.
Mme Dumas a récité des scènes « La fille de l’avare » et encore quelque chose que nous avons passé ? Peu de monde mais bien. Un bataclan considérable chez Lewin. Assez amusés. Voilà mon deuxième livre fini le mercredi 12 mars 1873, à une heure après minuit.
Ніцца, Набережна Англійців, 51, вілла Аква-Віва. Марі де Башкирцева [sic: Baschkyrtseff]
Nice Promenade des Anglais, 51 villa Acqua Viva Marie de Baschkyrtseff [sic]
Вкладка · annotation de Marie, 1874
[Примітка: 1874. Кінець цієї книжки — дурний.]
[Annotation: 1874. La fin de ce livre est stupide.]
Примітки
В оригіналі англійською: «that naughty boy Boreel I am very sorry for him and his life manner must be very painful to his mother; I am indeed very, very sorry for him». ↩
Опера Гаетано Доніцетті (1835); Марі називає її французькою назвою — «Lucie de Lammermoor». ↩