❦
Понеділок, 3 березня 1873
Lundi 3 mars 1873
Гарна погода, дуже гарна.
Beau temps très beau.
Вранці мама сказала, що бачила Бореля в Монако. Тітка додала: «з кокотками, огидно» і т. д. Мама розповіла мені ось що:
Le matin maman m’a dit qu’elle a vu Boreel à Monaco, ma tante a ajouté avec des cocottes, répugnant etc., maman m’a dit ce qui suit:
— «Він так погано поводиться, я хотіла зробити йому зауваження. Я не бачила його з кокотками, але він уклонився мені й заговорив. Я сказала, що бачила, як він багато танцював із однією росіянкою — темноволосою, невисокою (пані Шиловська), — і він почервонів».
- Il se conduit tellement mal, je voulais lui faire des remarques, je ne l’ai pas vu avec des cocottes mais il me salua et me parla, je lui ai dit que je l’avais vu danser beaucoup avec une dame russe brune, petite (Mme Shilovsky) il a rougi.
Потім мені розповіли, що коли мама заговорила з ним про пані Шиловську, він почервонів і встав із-за спільного столу й пішов сісти окремо — але це ж не через ці слова, це було б надто нечемно. Це, видно, тому, що обід був поганий.
Puis on m’a dit que quand maman lui a parlé de Mme Shilovsky, il a rougi et il s’est levé de la table d’hôte et est allé se mettre à part, mais ça n’était pas à cause de ces paroles, ce serait trop malhonnête. C’est parce que le dîner était mauvais, il faut croire.
Сьогодні наш приймальний день — як я рада! Усі, хто знав, прийшли; було досить народу, серед них і пані Маркевич, яка залишилася на обід. На прогулянку — спершу в екіпажі (чорна сукня — шовк і оксамит, рожевий капелюх) — відвезли Рішо до пральні, потім пішки — багато народу. Але Бореля не було. Зазвичай мені нудно, коли я не бачу мого... Як сказати? Того, кого я помічаю більше за інших. Ах! Це мене так засмучує, так засмучує — я не думала, що кохаю його так сильно. Я ніби мертва від того, що його не побачила.
Aujourd’hui c’est notre jour de réception, comme je suis contente, tout le monde qui le savait était venu, il y avait assez de monde, entre autres Mme Markevitch qui reste dîner. A la promenade, d’abord en voiture (robe noire soie et velours, chapeau rose) nous menâmes Richaud à la buanderie puis à pied, beaucoup de monde. Mais Boreel n’y était pas. Géné-ralement je m’ennuie quand je ne vois pas mon... Comment dirais-je ? Celui que je remarque plus que les autres. Ah ! ça me rend si triste, si triste je ne croyais pas que je l’aimais tant. Je suis comme morte de ne pas l’avoir vu.
Учора я запитала оракула, чи він про мене думає. Відповідь: «Так, коли тебе бачить». Дуже правдиво й дуже сумно. О! Нікчема — з кокотками в Монако, так звʼязуватися з покидьками — я не вважала його на таке здатним! А я ж мала його за взірець! Саме те могло примусити мене його полюбити — що він добрий, порядний, любʼязний, що любить свою родину, що добре поводиться, що не тиняється по Монако з кокотками, а коли їде — то з гідністю, вишукано. А тепер — що може примусити мене його полюбити? — яка його заслуга? Його обличчя — це замало; не можна кохати лише за обличчя; звісно, обличчя має велике значення, але коли нічого більше нема!... Це був цілком мій характер! Він любить товариство, він кокетливий, любить бачити й показуватися — одним словом, любить усе, що й я.
Hier j’ai demandé à l’oracle s’il pense à moi: Réponse « Oui, quand il te voit ». Très vrai et très triste. Oh ! misérable, avec des cocottes à Monaco, s’encanailler de la sorte, je ne l’en croyais pas capable ! Moi qui le prenais pour un modèle. C’était cela qui pouvait me le faire aimer, qu’il est bon, comme il faut, aimable, qu’il aime sa famille, qu’il se conduit bien, qu’il ne se traîne pas à Monaco avec des cocottes, mais quand il y va, alors *avec dignité * d’une manière distinguée, et maintenant qu’est-ce qui peut me le faire aimer ? quel mérite a-t-il ? Sa figure, c’est bien peu de chose, on ne peut pas aimer pour la figure seulement, certes la figure fait beaucoup, mais quand il n’y a rien de plus !.... C’était tout à fait mon caractère ! Il aime le monde, il est coquet, il aime voir et se montrer, enfin il aime tout ce que j’aime.
О! Боже, який злий геній міг змінити його за один день! Може, він кохає — і безнадійно, але кохання має робити кращим; так, щасливе кохання, а безнадійне! О! Я думаю, що так воно і є. Ні, ні, його просто затягло, як і багатьох молодих людей — ця жахлива безодня! Монако! О, яке прокляте місце! Скільки нещасть воно принесло.
Oh ! mon Dieu, quel mauvais génie a pu le changer en un jour ! Il aime peut-être et sans espoir, mais l’amour doit rendre meilleur; oui l’amour heureux, mais l’amour sans espoir ! Oh ! je crois que c’est cela. Non, non, il est tout simplement entraîné, comme le sont bien des jeunes gens par cet abîme affreux ! Monaco ! Oh quel endroit maudit ! Combien de malheurs il a fait.
на полях
Який порив, Боже!
dans la marge Quel élan, mon Dieu !
Яка чума! О! Тікайте від нього, всі! Мати, дружина, сестра — тікайте, заберіть своїх синів, своїх братів звідти, де вони гинуть. Борель починає — бідолаха! Герцог Гамільтон теж починав — і продовжує, тоді як міг жити щасливо, жити й бути корисним — хоча б американському товариству.
Quelle peste ! Oh ! fuyez-le, tout le monde ! mère, femme, sœur, fuyez-le, emmenez vos fils, vos frères de là, où ils sont perdus. Boreel commence, pauvre ! Le duc de Hamilton a aussi commencé, et il continue, tandis qu’il pouvait vivre heureux, vivre et être utile à quelque chose, à la société américaine.
Він живе з поганими чоловіками й поганими жінками! З жінкою, яка його розоряє! Але він може це собі дозволити, поки має статки, а раніше він був надзвичайно багатий. Але Борель не багатий! Бідне, бідне, бідне дитя — це вже не кохання, це християнське милосердя говорить; я його жалію від усього серця. справді, від цього мені ледь не зле.
Il vit avec des mauvais hommes et des mauvaises femmes ! Une femme qui le ruine ! Mais lui il peut le faire jusqu’à ce qu’il ait quelque chose, et avant il était immensément riche. Mais Boreel n’est pas riche ! pauvre, pauvre, pauvre enfant, ça n’est plus l’amour, c’est la charité chrétienne qui parle, je le plains de tout mon cœur. vraiment j’en suis presque malade.
Валіцький сказав, що мадемуазель Коліньйон хвора так само, як Кукуєв, що щойно помер, — що вона може прожити пʼять років, а може померти за три тижні. Скільки нещасть відразу!
Walitsky a dit que Mlle Collignon est malade comme Koukoueff qui vient de mourir, qu’elle peut vivre cinq ans, et qu’elle peut mourir en trois semaines. Que de malheurs à la fois !
[На полях: Не настільки дурний, щоб розоритися — це були дитячі думки. Мені сказали, я повторила. Ось і все.
[Dans la marge: Pas assez bête pour être ruiné, c’était des idées d’enfant. On me l’avait dit, j’ai répété. Voilà tout.
Я вважала герцога майже розореним. Мене запевняли, що це правда.]
Je croyais le duc presque ruiné. On m’avait assurée que c’est vrai.]
Навіть якщо я вийду за Бореля — яке ж у мене буде життя: лишатися на самоті, тобто в оточенні банальних чоловіків, що залицятимуться, давати прийоми — якщо ще матиму на це кошти — й віддатися вихору насолод! Усе це — те, про що я мрію й чого бажаю, але з коханим чоловіком поруч, що теж мене кохає. Тоді компліменти цих дурних і недалеких чоловіків здадуться кумедними, а всі насолоди — раєм! Так! Але без нього! І щоб мені ще заздрили: «Яка вона щаслива — чоловік окремо, вона окремо, — ось щаслива жінка!»
Même si j’épouse Boreel, quelle vie sera la mienne, rester toute seule, c’est-à-dire entourée d’hommes banals qui voudront me faire la cour, donner des fêtes, si encore j’en avais les moyens, et me laisser emporter par le tourbillon des plaisirs ! Tout cela est à quoi je rêve et ce que je désire mais avec l’homme que j’aime à côté de moi m’aimant aussi. Alors les compliments de ces hommes bêtes et stupides me paraîtront amusants, et tous les plaisirs, le paradis ! Oui ! Mais sans lui ! Et être enviée encore par bien des personnes: qu’elle est heureuse, le mari à part, elle à part, voilà une femme heureuse !
на полях
Це було б дуже весело.
dans la marge Ce serait très amusant.
Але для мене — знати посеред кожної розваги, що саме в цю мить він, може, обнімає якусь кокотку! О, це огидно, я плачу. Я не кажу, що він це робитиме в перший рік подружжя, навіть не в другий — але потім!!
Mais pour moi, savoir, au milieu de chaque amusement, qu’à ce moment peut-être, il pince une cocotte ! Oh î c’est abominable, je pleure, je ne dis pas qu’il fera cela la première année du mariage, pas même la seconde, mais après !!
на полях
Я кажу це надто відверто.
dans la marge C’est trop nu ce que je dis là.
Звикнувши парубком вести розгульне життя, він провадитиме його й одружившись; спершу його відволіче новизна! Але потім!
Etant habitué à mener une vie dissipée étant garçon, il la continuera étant marié, le premier temps la nouveauté le distraira ! mais plus tard !
Боже, хто б сказав, що все це відчуває маленька Марі, дівчинка ледь чотирнадцяти років! Але що я кажу, які сумні думки. Я навіть його не знаю, а вже виходжу за нього заміж. Яка я дурна. Може, він мене й не захоче!
Mon Dieu, qui disait que c’est la petite Marie, une fille de quatorze ans à peine qui sent tout cela ! Mais qu’est-ce que je dis, quelles tristes pensées. Je ne le connais même pas, et je me marie déjà à lui. Comme je suis bête. Il ne voudra peut-être pas de moi !
на полях
Це надто бридко-моралізаторське.
dans la marge C’est trop salement moral.
Ну знаєте! О! Але я ставлю себе вище за нього. Це він має за мною впадати, а не я. Я буду гордою, суворою, нечутливою. Але яка з того користь — хіба він мене кохає!
Par exemple ! Oh ! mais je me mets plus haute que lui. C’est à lui de me rechercher et non à moi. Je serai fière, dure, insensible. Mais à quoi sert cela, est-ce qu’il m’aime !
Може, він ці дні в Монако — хоче відігратися, а я його кохаю даремно! О! Яка я зла! Але він із кокотками — у це я не можу повірити. Я вважала його вище за все це! Справді, мені дуже прикро через усе це.
Peut-être il est ces jours à Monaco, comme cela il veut se rattraper et moi qui l’aime en vain ! Oh ! comme je suis méchante ! Mais lui avec des cocottes c’est ce que je ne puis croire. Je le croyais au-dessus de tout cela ! Vraiment je suis bien fâchée de tout cela.
Я тепер спокійніша — це видно з мого почерку. Спонтанний порив обурення трохи вщух — від писання. Заспокоює, коли пишеш або ділишся з кимось своїми думками.
Je suis plus calme maintenant, cela se voit par mon écriture. Le jet spontané d’indignation s’est un peu calmé, c’est en écrivant. C’est calmant d’écrire, ou de communiquer ses idées à quelqu’un.
на полях
Усе це пасувало б іншому, але не цій тварині.
dans la marge Tout cela irait bien pour un autre et pas pour cet animal.
Він не вартий того. Я ніколи за нього не вийду — навіть якщо попросить на колінах. Я буду — о! забуваю слово! — я буду нечутливою твердою — ні, не те слово, але я себе розумію.
Il n’en vaut pas la peine. Je ne l’épouserai jamais, s’il me le demande à genoux. Je serai - oh ! j’oublie le mot ! - je serai [Rayé; insensible] ferme, non, ce n’est pas le mot, mais je me comprends.
Проте, якщо він мене кохає — сильно, дуже, якщо не може жити без мене... Марні слова. Не піддаватися розчуленню! Я не хочу бути слабкою. Я тверда. Хочу бути рішучою. Я хочу герцога Гамільтона. Його, принаймні, я кохаю — і йому його розгульне життя можна пробачити. Але іншому — ні!
Cependant s’il m’aime bien, beaucoup, s’il ne peut vivre sans moi... Vaines paroles. Ne nous laissons pas toucher ! Je ne veux pas être faible. Je suis ferme. Je veux être résolue. Je veux le duc de Hamilton. Je l’aime, au moins, celui-la, sa vie dissipée peut lui être pardonnée. Mais à l’autre, non !
Коли писала «герцог», мене перервав шум — я думала, що мене застануть зненацька, бо навіть якби не побачили, що я пишу, я б усе одно почервоніла.
En écrivant « duc » j’étais interrompue par un bruit, je croyais qu’on va me surprendre car si même on ne verrait pas ce que j’écris, je rougirais tout de même.
на полях
Видно, мила моя, що Борель не такий уже відкинутий, як тобі здається.
dans la marge On voit, ma chère, que Boreel n’est pas aussi fiché que tu le crois.
Іду обідати; за обідом у нас були пані Маркевич і Данілов. Потім поїхали до Французького театру — «Елоїза і Абеляр»: я, мама, тітка, Діна й Маркевич. Усе, що я відчувала раніше, тепер здається дурницею, а проте написане — саме те, що я пережила. Я тепер спокійна. Згодом я прочитаю, що відчувала зараз, і це нагадає мені минулий час.
Je vais dîner, à dîner nous avions Mme Markevitch et Daniloff. Puis on est allé au Théâtre Français, « Héloïse et Abélard », moi, maman, ma tante, Dina et Markevitch. Tout ce que j’ai senti avant me semble une bêtise maintenant et cependant ce que j’ai écrit est bien ce que j’ai éprouvé. Je suis calme maintenant. Plus tard, je lirai ce que j’éprouvais maintenant, cela me rappellera le temps passé.
на полях
А все ж так і було, нікчемна, навіть тоді, поряд із герцогом Гамільтоном!
dans la marge Mais on l’était, misérable, même alors à côté du duc de Hamilton !
Соня грає на фортепіано малоросійські мелодії, і це нагадало мені Чернякивку, і я вся полинула туди — які спогади я можу мати звідти, як не про бідну Бабу? Сльози набігають на очі; вони вже в очах і ось-ось поллються; вони вже течуть, і я щаслива. Бідна Бабо, як мені сумно, що тебе тут немає! Як ти мене любила, і я тебе теж, але я була занадто маленька, щоб любити тебе так, як ти заслуговувала! Якби я віддалася своїй уяві й слухалася її, я б писала ще, але закінчую.
Sonia joue au piano des airs petits-russiens et cela m’a rappelé Tcherniakovka, et je suis toute transportée et quels souvenirs je puis avoir de là, si ce n’est de la pauvre Baba Les larmes me viennent aux yeux; elles sont dans les yeux et vont couler à l’instant; elles coulent déjà, et je suis heureuse, pauvre Baba, comme je suis malheureuse de ne t’avoir plus ici ! comme tu m’aimais et moi aussi, mais j’étais un peu trop petite pour t’aimer comme tu le méritais ! Comme je me livre à ma fantaisie et je l’écoutais, j’écrirais encore, mais je finis.
Я вся зворушена цими спогадами — як же я хвилюватимуся, коли перечитаю написане тут! Хоч спогад про Бабу заслуговує більшого, але це зовсім інше почуття: це спогад шанобливий, священний і любий, але він не живий — він болісний і радісний водночас. Інший буде спогадом чарівним, живим, веселим.
Je suis tout émue de ces souvenirs, quelle sera mon émotion quand je lirai ce qui est ici, quoique le souvenir de Baba mérite plus, mais c’est tout à fait un autre sentiment; c’est un souvenir respectueux, sacré et aimé, mais il n’est pas vivant, il est douloureux et joyeux en même temps. L’autre sera un souvenir charmant, vif, gai.
на полях
Перечитую — і мені здається, що Борель — дрібний жарт, навіть невдалий, бо він не шляхтич, тоді як інший спогад такий самий живий сьогодні, як і рік тому.
dans la marge Je relis et mon sentiment est que Boreel est une petite plaisanterie, maladroite même car il n’est pas gentilhomme, tandis que l’autre souvenir est aussi vivant aujourd’hui qu’il y a un an.
О! Боже, дай мені щастя в житті — і я буду вдячна! Але що я кажу? Мені здається, що я створена для щастя! Зроби мене щасливою, о! Боже!
Oh ! mon Dieu, donne-moi du bonheur dans la vie et je serai reconnaissante ! Mais, que dis-je ? Il me semble que je suis dans ce monde pour le bonheur ! Faites-moi heureuse, oh ! mon Dieu !
Софі все грає, звуки долинають до мене лише часами — і проникають мені в душу! Я не вчу уроки на завтра — у Софі іменини. О! Боже, дай мені герцога Гамільтона, і я його кохатиму, зроблю його щасливим; я теж буду щасливою, робитиму добро бідним. Це гріх — вірити, що можна купити Божу ласку добрими ділами! Але я не знаю, як висловитися!
Sophie joue toujours, les sons arrivent vers moi que par intervalles et ils me pénètrent l’âme ! Je n’apprends pas les leçons pour demain, c’est la fête de Sophie. Oh ! mon Dieu, donne-moi le duc de Hamilton et je l’aimerai, je le rendrai heureux; je serai heureuse, moi aussi, je ferai du bien aux pauvres. C’est un péché que de croire qu’on peut acheter les grâces de Dieu avec les bonnes œuvres ! mais je ne sais comment m’exprimer !
Те, що я написала про Бореля, — усі ці враження — я б навіть не зрозуміла їх тепер, а тим більше за якийсь час. Але вони — саме те, що я відчувала, і вони дуже живі.
Ce que j’ai écrit par rapport à Boreel, toutes ces impressions, je ne les comprendrais même pas maintenant, et surtout dans quelques temps. Mais elles sont bien ce que j’ai senti et elles sont bien vives.
Примушую себе зупинитися — сьогодні я в такому настрої, що хочу писати безперестанку.
Je cesse par force, je suis dans une humeur aujourd’hui à vouloir toujours écrire.