❦
Вівторок, 11 вересня 1883
Я нарешті вдома!Mardi 11 septembre 1883Je suis enfin chez moi !
Мою кімнату в Жуї посяде мати маршальші, яка приїздить туди на шість тижнів. Та щоб я могла там бувати під час її гостювання, опоряджають дві кімнати, які займав Марсель, що 14-го відʼїздить до Нансі. Хай його Бог забере. Він буде лихом цієї родини.
Ma chambre à Jouy sera occupée par la mère de la maréchale qui vient y passer six semaines. Mais pour que je puisse y venir pendant ce séjour on arrange les deux chambres occupées par Marcel qui part le 14 pour Nancy. Que Dieu l’emmène. Ce sera la calamité de la famille.
Я ніколи не бачила хлопця такого грубого з матірʼю, такого дурного, такого галасливого, такого зухвалого. Коли він не калічить пса, то розбиває в кров брата чи ставить синець сестрі. Це неймовірно.
Je n’ai jamais vu un garçon aussi grossier avec sa mère, aussi bête, aussi tapageur, aussi insolent. Quand il n’estropie pas un chien, il fait saigner son frère ou fait un bleu à sa sœur. C’est incroyable.
А тепер треба працювати. І намагатися не надто страждати через те, що я не виставилася на Трирічному Салоні, який відкривається в пʼятницю.
Et maintenant il s’agit de travailler. Et tâcher de ne pas trop souffrir de n’avoir pas exposé au Salon triennal qui s’ouvre vendredi.