❦
Субота, 13 вересня 1873
Samedi 13 septembre 1873
І сьогодні добре попрацювала; приходив Маноте й забрав у мене годину. Від роботи трохи стомлююся, але... дарма!
Encore aujourd’hui du bon travail, Manotte est venu et m’a fait perdre une heure. Le travail fatigue un peu, mais... bah !
Домінік приїжджає зі своїм ландо — я дуже рада; ось уже два місяці ми трясемося в тих огидних колясках. Мама досі хвора.
Dominique vient avec son landau, j’en suis bien aise, voilà deux mois que nous trébuchons dans ces vilaines calèches. Maman est toujours malade.
Сьогодні ввечері відкриття Французького театру: «Зміна рук», «Блазні кохання». Ми йдемо (це субота); вдягаю сіру полотняну сукню — вона зімʼята, але саме її я люблю найбільше. Спускаюся — мама каже переодягнутися, що та не годиться. Дурна я! Переодягаюся в білу сукню. Цю вишиту сукню, яку я ненавиджу, яку не можу терпіти. Вона перекошена, спина горбата — жахлива, жахлива, жахлива! Вишивка гарна, але крій!!! Щоразу, як я, на лихо, її вдягаю, почуваюся нещасною. У театрі я пригнулася за кріслом, зняла ліф, зробила складку на спині збоку — більше не могла витримати, відчувала щось скручене на спині. Театр повний ніццької публіки. Дружина префекта — навпроти нас. У нас ложа пана Левіна, але праворуч.
Ce soir ouverture du Théâtre Français: « Le changement de mains », « Les jocrisses de l’amour ». Nous allons (c’est samedi), je mets ma robe grise en toile, elle est chiffonnée, mais c’est celle que j’aime le mieux. Je descends et maman me dit de changer de robe, que celle-là n’est pas bien. Bête que je suis ! je change pour une robe blanche. Cette robe brodée que je déteste, que je ne puis supporter. Elle est de travers, le dos bossu, affreuse, affreuse, affreuse ! La broderie est jolie, mais la façon !!! Toutes les fois que j’ai le malheur de la mettre, je suis une malheureuse. Au théâtre, je me suis baissée derrière le fauteuil, j’ai ôté le corsage, j’ai fait un pli dans le dos, de côté, je ne pouvais plus y tenir, je sentais un quelque chose de tordu dans le dos. Le théâtre est plein de Niçois. La préfète est vis-à-vis nous. Nous avons la loge de M. Lewin, mais à droite.
«Зміна» — пʼєса про імператрицю Єлизавету й герцога Курляндського. Герцог — вʼязень, і Єлизавета приходить до нього в тюрму, щоб дізнатися його наміри. Замість герцога вона розмовляє з лейтенантом, який, не знаючи з ким, дав герцогу можливість утекти (її роздобула дочка майора, охоронця фортеці, щоб його уникнути, бо вважала, що кохає його, а мусила вийти заміж за кузена). Щоб не згубити майора, який відповідав за вʼязня, лейтенант хоче його замінити, поки того не знайдуть. Спочатку він не знав, що це Єлизавета приходила з ним розмовляти. Він залицяється до неї, і вона зачарована, наказує відвезти його до палацу, який слугуватиме йому вʼязницею. Самого лейтенанта було увʼязнено у фортеці за те, що він залицявся до графині Шувалової. Розлючений граф посадив його до тюрми.
« Le changement » est une pièce sur l’impératrice Elisabeth, le duc de Courlande. Le duc est prisonnier et Elisabeth vient dans sa prison pour savoir ses intentions. Au lieu du duc elle parle avec un lieutenant qui, sans savoir à qui, donna l’occasion de fuir au duc (que lui avait procuré la fille du major, garde de la forteresse, pour l’éviter, car elle croyait de l’aimer, devant épouser un cousin). Pour ne pas perdre le major, qui répondait du prisonnier, le lieutenant le voulut remplacer jusqu’à ce qu’on le trouve. Il ne savait d’abord pas que c’était Elisabeth qui venait lui parler. Il lui fait la cour, et elle est charmée de lui, le fait conduire au palais qui lui servira de prison. Le lieutenant était lui-même enfermé dans la forteresse pour avoir fait la cour à la comtesse Chouvaloff. Le comte furieux le mit en prison.
У палаці несправжній герцог освідчується Єлизаветі, навіть цілує їй плече, щоб його відіслали й повернули в початковий стан. Але, навпаки, Єлизавета зачарована й дає йому повну свободу — навіть думає за нього вийти заміж. Шувалов приносить їй рапорт. Перед тим вона просила герцога попросити в неї ласку, милість.
Au palais, le quasi-duc fait une déclaration à Elisabeth, lui baise même l’épaule pour se faire renvoyer et reprendre sa forme primitive. Mais, bien au contraire, Elisabeth est charmée et elle lui donne sa complète liberté, elle pense même l’épouser. Chouvaloff lui apporte un rapport. Avant cela elle a prié le duc de lui demander une grâce, une faveur.
Той просить милості для лейтенанта Бумановського (тобто для себе) — і вона цю милість дарує. Сцена дуже гарна, коли граф, імператриця і лейтенант залишаються втрьох. Єлизавета питає графа про історію цього лейтенанта; по обличчю вгадує, що той і є чоловік, і змушує його все розповісти. Герцог розповідає всю пригоду — адже це був він. Єлизавету це дуже тішить1. Але граф зачитує рапорт, де сказано, що герцог зі змовниками. Вона питає: хто ж тоді цей інший!
Celui-ci demande celle du lieutenant Boumanovsky (la sienne) qui fut accordée. La scène est fort belle lorsque le comte, l’impératrice et le lieutenant sont trois. Elisabeth demande au comte l’histoire de ce lieutenant, par sa figure elle devine que lui est ce mari et lui fait dire tout. Le duc raconte toute l’aventure, puisque c’était lui. Elisabeth est very much amused. Mais le comte lui lit le rapport où est dit que le duc est avec les conspirateurs. Elle demande qui donc est cet autre !
Цієї миті дочка майора приходить із листом, який хоче передати справжньому герцогу, щоб той врятував її батька, який за нього відповідав. У Єлизавети підозри; вона бере, читає листа, викриває обман. Але вона прощає лейтенантові й бере його за чоловіка лівою рукою замість правої. «Це лише зміна рук» — так закінчується пʼєса.
En ce moment la fille du major vient avec une lettre qu’elle veut remettre au vrai duc pour qu’il sauve son père qui en avait répondu. Elisabeth a des soupçons, elle prend, lit la lettre, découvre l’imposture. Mais elle pardonne le lieutenant, et l’épouse de la main gauche au lieu de l’épouser de la main droite. « Ce n’est qu’un changement de mains », ainsi se termine la pièce.
Друга пʼєса — дуже кумедна комедія, але досить вульгарна; після другої дії я пішла. Справді казали надто... дурниці, одне слово! Але це гарно; сцена в утриманки, яка дурить свого коханця, — чудова. Це дуже кумедна мішанина, дуже вдало побудована й злагоджена. Я б із задоволенням залишилася, але!
L’autre est une comédie très drôle, mais assez crue; après le deuxième acte, je partis. On disait vraiment des choses trop... des bêtises, quoi ! Mais c’est joli, la scène chez une cocotte qui mystifie son amant est superbe. C’est un méli-mélo très drôle, très bien disposé et arrangé. Et je resterais avec plaisir, mais !
Навпроти — Анна, Жорж і Лефевр. Цей товстий гіпопотам смів прийти до нас з іншої ложі — я обурена. Бідна Діна — бачити весь вечір перед собою коханку свого батька. Вона шаленіла. Їду з Анічковими; Зібін підніс безліч букетів. Поль і Халкіонов прийшли в ложу. Я хотіла залишитися, але це справді непристойно. З поваги до себе я мусила піти. Північ — а вистава ще не закінчилася.
Vis-à-vis Anna, Georges et Lefèvre. Ce gros hippopotame ose venir chez nous de l’autre loge, j’en suis indignée. Pauvre Dina, voir toute la soirée devant elle la maîtresse de son père. Elle était furieuse. Je pars avec les Anitchkoff, Zibine a offert une multitude de bouquets. Paul et Khalkionoff vinrent dans la loge. Je voulais rester mais c’est vraiment scabreux. Par respect pour moi je devais partir. Il est douze heures et ce n’est pas fini.
Примітки
В оригіналі англійською: «very much amused». ↩