❦
Середа, 3 вересня 1873
Mercredi 3 septembre 1873
Бенса приходить на урок; я просила його знайти мені професорів із ліцею, він звернувся до інспектора, який просить один день. Побачивши програму або записку, яку я дала Бенсі, інспектор запитав, скільки років дівчині, яка хоче все це вивчати і яка спромоглася скласти таку програму. Бенса, дурень, сказав — шістнадцять. Тож я його відлаяла. Кажу йому, що я розлючена, скажена, і це правда. Навіщо казати, що мені шістнадцять? Це ж брехня. Він виправдовується, мовляв, судячи з моїх міркувань, мені двадцять, і він вважав, що буде краще сказати інспекторові на два роки більше, бо той не повірив би тощо. Я вимагала, щоб сьогодні ж за обідом, у ліцеї, він сказав тому чоловікові мій справжній вік. Я цього вимагала.
Bensa vient pour donner la leçon, je l’avais prié de m’envoyer des professeurs du lycée, il s’est adressé au censeur qui demande une journée. Voyant le programme ou la note que j’ai donnée à Bensa, il a demandé quel âge a la jeune fille qui veut étudier tout cela et qui a su faire un tel programme. La bête, Bensa a dit seize ans. Aussi je l’ai grondé. Je lui dis que je suis furieuse, enragée, et vraiment je le suis. Pourquoi dire que j’ai seize ans. C’est un mensonge. Il s’excuse en disant que par mon raisonnement j’ai vingt ans et qu’il a cru mieux faire en disant au censeur deux de plus, parce que l’autre ne croirait pas etc. J’ai exigé qu’aujourd’hui même à dîner, [qu’] au lycée il dise à cet homme l’âge que j’ai. Je l’ai exigé.
Жахливий вітер. Мама береться до господарства — і це мене виводить із себе. Я хотіла б бачити її елегантною й гарною, а не прибиральницею — у старій сукні, з тою брудною мавпою та огірками тощо. Я це ненавиджу, дорікаю їй, а мама сприймає мої докори як лайку. Я майже завжди мовчу, аби уникати сцен. Але цього маминого господарювання я терпіти не можу.
Il fait un vent terrible, maman se mêle du ménage et m’enrage. Je voudrais la voir élégante et jolie au lieu d’une femme de ménage, une vieille robe, le sale singe avec des concombres, etc. Je déteste cela, je le reproche et maman prend les reproches pour de la gronderie. Je me tais presque toujours pour éviter des scènes. Mais je ne puis supporter ce ménage par maman.
Після обіду виходжу з Діною, Полем і дідусем. У «Бон Марше» купую зубну щітку, гачок для черевиків, щітку для оксамиту й маленький гребінець. Пістолет — це мене розважає, я стаю зовсім дитиною. У кареті знову просила маму не господарювати, але марно — вона ображається й починає довгий монолог: що я її ненавиджу, що вважаю її негідною тощо, тощо, тощо — як завжди. Тітка, княгиня й Валіцький — у Монако. Мене так покусали комарі в Ніцці — яка мерзота! Завтра приходить учитель-італієць.
Après dîner je sors avec Dina, Paul et papa. Au Bon Marché j’achète une brosse à dents, un met-bottines, une brosse pour velours et un petit peigne. Un pistolet, cela m’amuse, je deviens tout à fait enfant. En voiture j’ai encore prié maman de ne pas faire le ménage, mais en vain, elle s’offense et commence un long discours que je la déteste, que je pense qu’elle est indigne, etc. etc. etc. comme toujours enfin. Ma tante, la princesse et Walitsky, à Monaco. Je suis tellement mordue par les moustiques à Nice, quelle vilenie ! Demain vient l’Italien.